російські терористи не шкодують місцеве населення — навіть тих. хто чекав їх із розгорнутими обіймами. Тому з окупованого міста вже з’являються звістки про те, що мешканців Українська катують та розстрілюють у власних будинках.
Фото тематичне
Волонтер Сергій Наконєчний, якому вдається підтримувати зв’язок з місцевими, що лишилися на окупованій території, розповідає: з захопленого терористами міста вже надійшло не одне повідомлення про те, що чоловіків там почали буквально знищувати.
Вбивства та знущання тривають навіть під час так званої евакуації - яка, скоріш за все, для більшості містян є примусовою. Оскільки багато місцевих не хотіли їхати з обстріляного міста, аби не лишати власні будинки.
Коли Українськ ще контролювали Збройні сили України, одного з чоловіків шукали волонтери «Троянди на руці», аби його вивезти з окупації. Той на пропозицію категоричну відмовився — сказавши, що «краще дочекається «своїх». Проте ті ж «свої» й стали причиною його болісної та тривалої смерті.
«Волонтерам «Троянди на руці» чоловік на камеру їм заявив, що «я — не я», швиденько змотався і залишився чекати на окупантів. «Мальчіки» прийшли — і вже під російським прапором в Українську той чоловік пішов набрати води. Його зустріли окупанти — і від***рили невідомо за що так, що він ледь доліз до підвалу, де увесь час до їх приходу ховався. Зрештою, він там пролежав три дні й помер від отриманих ран і виснаження. Як то кажуть росіяни, «б'є - значить, любить», — повідомили волонтеру з окупації.
Крім того, не зупиняє російських терористів і наявність людей поблизу — тоді, коли вони коять черговий воєнний злочин. Зокрема, в одному з будинків міста вони закатували й розстріляли чоловіка, а з його дружини, скоріш за все, познущалися.
«Один мужичок вирішив дочекатись „асвабадітєлєй“. Пересидів у приватному секторі бої, дочекався. Прийшли окупанти, почали фільтрацію, і на одній з зачисток мужичка розстріляли. Невідомо, за що саме. Скоріш за все, тому, що могли», — зауважує Сергій Наконєчний.
Скриншот листування з місцевими, опублікований волонтером
Сергій Наконєчний додає: попри те, що багато місцевих — очікуни «руського миру», людей все одно дуже шкода. І, на жаль, багато хто з них за 10 років так і не зробив жодних висновків про російських терористів та їхній «мир».
«Найсумніше у цій історії - що будь ти хоч денеерівцем з 2014 року, хоч членом компартії - це не гарантує, що тебе не завалить якась „абізяна“ з автоматом, бо просто може це зробити», — додає волонтер.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!