Тиждень завершується на тлі продовження російських атак на українські міста та загострення ситуації на окремих ділянках фронту. Після трагічних ударів по Дніпру, Чернігову та Кременчуку, які забрали десятки життів мирних жителів, увага була прикута до гуманітарної місії в окупованих Олешках та перспектив відновлення переговорів щодо завершення війни. Водночас для жителів Донеччини готуються нові обмеження — з листопада в регіоні діятиме подовжена комендантська година. На тлі загострення безпекової ситуації триває евакуація мешканців прифронтових громад.
Колаж "Вчасно", фото: поліція Донеччини, Суспільне, ДСНС України
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
Минулий тиждень був позначений масованими російськими атаками на українські міста, важкими втратами серед мирного населення, загостренням ситуації на фронті та новими дипломатичними заявами щодо можливого відновлення переговорів.
Лише за цей тиждень росія випустила по Україні 1940 ударних БпЛА, понад 1580 КАБів і 44 ракети різних типів, з них 36 — балістичних, — повідомив президент Зеленський. За його словами, під ударами росіян була наша енергетика в чотирьох областях: Дніпровській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій.
Це підстанції, трансформатори та лінії електропередачі, що забезпечують електрикою житлові будинки наших людей. Всюди працюють ремонтні бригади. Сотні тисяч родин залишились без електрики.
Однією з найважливіших подій стала гуманітарна операція в окупованих Олешках на Херсонщині. Для її проведення Україна оголосила режим припинення вогню, який розпочався 27 жовтня. У гуманітарній місії також брали участь представники США та російська омбудсманка. Важливу роль у досягненні домовленості про тимчасове перемир’я відіграла перша леді США Меланія Трамп. Операція стала рідкісним випадком координації сторін задля допомоги цивільному населенню на окупованій території.
Найтрагічнішим днем тижня стало 29 жовтня, коли російські війська атакували одразу кілька українських міст. У Дніпрі російський безпілотник влучив у перон залізничного вокзалу, де люди чекали на потяг сполученням Дніпро — Запоріжжя. Унаслідок удару загинули 15 людей, ще десятки дістали поранення. Також пошкоджень зазнали залізнична інфраструктура та студентський гуртожиток. У Чернігові російський удар по центральній частині міста забрав життя двох 15-річних дівчат — Яни та Марії. Серед постраждалих були діти, зокрема десятимісячна дівчинка. У Кременчуці Полтавської області внаслідок російської атаки загинули троє людей, десятки жителів отримали поранення, серед них шестеро дітей. Загалом, за словами президента Володимира Зеленського, лише в цих трьох містах протягом дня загинули 19 людей. Того ж дня російські війська атакували Київ, де внаслідок нічного ракетного удару загинула людина. Також під ударом опинилася Запорізька область: російські дрони атакували автобуси, поранивши шістьох людей.
Водночас російські війська продовжували щодня атакувати прифронтові міста Донеччини. У Слов’янську, Краматорську, Дружківці, Костянтинівці та інших населених пунктах області внаслідок обстрілів і ударів FPV-дронів гинули та отримували поранення мирні жителі. Під прицілом ворога залишалися житлові квартали, цивільний транспорт, об'єкти інфраструктури та люди, які намагалися евакуюватися або просто пересувалися містом. Прифронтова Донеччина продовжує жити під постійною загрозою російських атак, які щодня забирають людські життя.
На тлі масованих атак по цивільній та енергетичній інфраструктурі Зеленський наголосив на необхідності посилення протиповітряної оборони та закликав партнерів прискорити постачання засобів для захисту українського неба. Через пошкодження енергетичної інфраструктури в низці регіонів виникли перебої з електропостачанням. Особливо складною залишається ситуація на Дніпропетровщині, де без світла сотні тисяч споживачів. Перебої з електрикою також впливали на водопостачання, мобільний зв’язок та інтернет.
Україна продовжувала отримувати військову підтримку від партнерів. Під час зустрічі з прем'єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном Володимир Зеленський повідомив про підготовку нового пакета військової допомоги на 500 мільйонів євро. Крім того, 30 жовтня Державний департамент США схвалив продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot на суму близько 2,1 мільярда доларів. Фінансування передбачає внески Канади, Німеччини та Норвегії, а також кошти європейської позики для підтримки України. Водночас Зеленський зазначив, що попри схвалення продажу, постачання ракет може розтягнутися на роки.
На фронті найнапруженішою залишається ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках, де російські війська продовжували інтенсивні штурми. Важливою подією тижня стала операція «Велес» на Куп’янському напрямку, яку проводили підрозділи бригади «Хартія». Українські військові використали підземні газові комунікації, якими російські окупанти намагалися непомітно проникати до міста та обходити позиції Сил оборони. За словами президента, операція посилила українські позиції та продемонструвала відсутність результатів російських військ на цьому напрямку. 31 жовтня у військовому командуванні повідомили, що основне завдання операції фактично виконане: росіянам ускладнили використання газогону для інфільтрації до Куп’янська.
Окрему увагу протягом тижня привертали дипломатичні заяви щодо завершення війни. Продовжувалося обговорення нового раунду тристоронніх переговорів України, США та росії в Абу-Дабі. Володимир Зеленський 30 жовтня повідомив, що сподівається на відновлення переговорного процесу вже в листопаді, а також заявив про намір залучити до обговорень європейських партнерів.
Верховна Рада підтримала чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні.
Російські війська 29 жовтня завдали удару реактивним безпілотником по залізничному вокзалу Дніпра. Внаслідок терористичної атаки загинули 14 людей, ще 13 зазнали поранень.
Попри масштабні наступальні операції та значні втрати, російські війська так і не змогли реалізувати плани із захоплення всього Донбасу. Українські захисники стримали потужні атаки ворога, а на окремих ділянках фронту змусили його відступити. Водночас росія не відмовляється від своїх намірів і продовжує спроби прорвати українську оборону.
На Донеччині тривають запеклі бої. Російські війська мають просування на Костянтинівському та Добропільському напрямках, водночас Сили оборони розширили зону контролю поблизу Дружківки. Попри це, загроза проникнення ворожих диверсійно-розвідувальних груп у місто залишається.
Українські військові знову активно застосовують танки та бронетехніку під час наступальних операцій. Однак сучасні механізовані штурми суттєво відрізняються від традиційних: їхній успіх залежить від ретельного планування, розвідки, роботи РЕБ та взаємодії підрозділів.
Російський наступ на Донеччині дещо сповільнився, а українським військовим вдалося стабілізувати окремі ділянки фронту поблизу Слов’янська та Краматорська. Водночас ситуація на Добропільському та Дружківському напрямках залишається напруженою. Росіяни намагаються проникнути до центральної частини Добропілля та створити умови для флангового охоплення Олексієво-Дружківки.
Краматорськ залишається стратегічно важливим форпостом України на Донеччині, однак російські війська продовжують шукати можливості для просування. Журналісти іспанського видання El País побували на командному пункті українських військових поблизу міста й розповіли про ситуацію на фронті, загрози для оборони та труднощі, з якими стикаються захисники. У матеріалі також ідеться про загрози для української енергетики напередодні зими, міжнародну підтримку та можливі умови нового мирного плану США.
З 1 листопада 2026 року майже на всій території підконтрольної частини Донецької області розпочинається подовжена комендантська година — з 16:00 до 11:00.
Російська авіація завдала удару по центральній будівлі виконавчого комітету Краматорської міської ради на площі Миру. Унаслідок атаки споруда була зруйнована.
Із 1 листопада 2026 року в Краматорську та Слов’янську на Донеччині змінюється режим роботи медичних закладів, аптек і банківських відділень. Це пов’язано із запровадженням подовженої комендантської години та складною безпековою ситуацією в регіоні.
Краматорськ на Донеччині, який роками залишався одним із головних осередків життя прифронтового регіону, поступово змінюється під натиском російських атак. Деякі райони міста майже спорожніли, вулиці затягнуті антидроновими сітками, а над будинками постійно літають ворожі безпілотники. Водночас тут досі працюють кав’ярні, торгують на ринках і залишаються люди.
У листопаді у Слов’янській громаді планують розпочати опалювальний сезон. Наразі до подачі тепла готові понад 400 багатоповерхівок, однак через російські обстріли десятки будинків залишаться без опалення.
У Краматорську протягом опалювального сезону 2026−2027 років без теплопостачання залишаться 270 багатоповерхівок через пошкодження внаслідок російських обстрілів та складну безпекову ситуацію в місті.
Попри складну безпекову ситуацію, у Краматорській та Слов’янській громадах продовжать працювати дев’ять відділень «Укрпошти». Водночас два відділення у Краматорську з 1 листопада тимчасово зачинять.
На підконтрольній Україні території Донеччини продовжують працювати 44 пункти незламності, де мешканці можуть зігрітися, зарядити гаджети, скористатися інтернетом та отримати необхідну допомогу.
На Донеччині досі залишаються 67,6 тисячі мешканців, серед них — майже 2,4 тисячі дітей. Попри постійні російські обстріли, евакуація триває, однак із деяких громад вивезти людей стає майже неможливо.
Російські війська продовжують руйнувати Краматорськ авіабомбами та атакувати цивільних дронами. Після чергових ударів по житлових багатоповерхівках мешканці змушені залишати свої домівки. Попри постійну загрозу обстрілів, із міста триває евакуація родин із дітьми, літніх і маломобільних людей.
Кабінет Міністрів України оновив правила бронювання військовозобов'язаних працівників. Зокрема, для окремих підприємств оборонної та енергетичної галузей встановили ліміт бронювання на рівні 95%. Водночас в Україні обговорюють можливі зміни до мобілізаційного законодавства, зокрема посилення відповідальності за ухилення від військової служби.
У жовтні вийшли три документальні фільми про війну на Донеччині, оборону міст і досвід українських військових. Стрічки розповідають про боротьбу за Часів Яр, життя мешканців Костянтинівки під російськими обстрілами та перших учасників програми «Контракт 18−24». Прем'єра фільму «Божевілля. Костянтинівка» відбудеться вже завтра, 30 жовтня. Розповідаємо, де і коли подивитися всі три документальні стрічки.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!