Ворог фронті не дає можливості забирати поранених бійців та тіла загиблих. Порушуючи всі можливі конвенції він систематично завдає удару по евакуаційних екіпажах, які попри це йдуть, ризикуючи власним життям.
Військові на Костянтинівському напрямку під ворожими обстрілами проводять евакуації/ Скриншот із відео
На Костянтинівському напрямку Донецької області під ворожими дронами військові рятують поранених та забирають тіла загиблих. Тут немає «безпечного маршруту», а будь-яка дорога до позиції — це випробування долі. Попри це бійці 28 ОМБр все одно йдуть, їдуть чи тягнуть НРК аби врятувати кожного.
Одну з історій евакуацій розповів військовий на позивний «Чупік». Їм необхідно було забрати пораненого, речі загиблих і по можливості евакуювати тіла. А на шляху до позиції існував ризик зустріти ворога.
«Найбільше страшно це FPV-дрони. На виїзді з Констахи можна получити ляпуху і на цьому твої пригоди можуть закінчитися, — каже військовий. — Наварні сітки на авто та модний РЕБ лише додають зайвих шансів пережити кілька влучань, а інколи жодного. Це вже як пощастить».
Однак на щастя евакуацію військові здійснили під дощем, що зменшує ризик потрапити під FPV. По болоту військові доїхали до позиції, але забрати тіла, на жаль, не було можливості. І все ж пораненого врятували.
Ще однією історією евакуації поділився медик «Дрозд». Він розповів, що суміжний підрозділ зазнав втрат, бо окупанти вдарили КАБом і всі хати, які були поруч, просто знесло.
«В одного була рука, переломи, кровотеча, уламки. Але найважче — це інфільтрація кишківника. Коли приїжджають такі поранені - це складні випадки, — каже медик. — Ми тоді коли забирали поранених почалися нові „приходи“. Ми не знали чи по нас, але було близько. Ще в одного молодого хлопця було теж уламкове поранення, але додатково йому сплутало свідомість, він сильно кричав і не давав нічого зробити, поки не прийшов анестезіолог».
«Дрозд» розповідає, що в медицині нині є таке поняття як «золота година». Це якщо людині в першу годину поранення надається медична допомога і її шанси на виживання зростаються.
«Та насправді в нас немає цієї золотої години. Бо дуже часто евакуація затягується зі зрозумілих на те причин» — каже медик.
Разом з цим він зізнався, що надавати допомогу, особливо тим кого знаєш — найважче.
«Всі ми люди, у всіх є почуття і коли ти бачиш його розірваним — це страшно. Особливо коли люди потім помирають. Я ж спочатку був бойовим медиком, бігав із хлопцями й деякі з них, на жаль, померли, я нічого не зміг зробити», — каже «Дрозд» не стримуючи сліз.
Ще один військовий на позивний «Друїд» розповів про звірства окупантів, які систематично порушують Женевські конвенції та не дають безпечно здійснити евакуацію.
«До прикладу, був прямий приліт у бліндаж, коли приїхали забирати загиблих, туди був нанесений ще один ракетний удар, — каже військовий. — Тому Женевська конвенція — це, вибачте, не професійно. Евакуація згідно з конвенціями не має бути атакована. Вони бачили, що туди хтось заходить, вони знають, що там є „200“. Нащо вони це роблять — не знаю. Якщо є „200“ руський, то хай забирають, мені що шкода. Хай забирають, але наших вони віддавати не хочуть. Так вони намагаються нас деморалізувати».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!