Назар Савицький ще з 2014 року рвався на війну, аби відновити справедливість та повернути захоплені території України. Хоча на той момент був підлітком.
Військовослужбовець із Селидового Назар Савицький став учасником АТО/ООС у 2020 році. Тоді хлопець підписав контракт зі Збройними силами на три роки, з 81 аеромобільною бригадою ДШВ, де був гранатометником.
Людмила Савицька, мати воїна, пригадує: початок повномасштабного вторгнення Назар зустрів у Житомирі, де проходив курс лідерства, але через початок великої війни звання так і не отримав. Після того ще 10 діб перебував у навчальному центрі інструктором з бойовим досвідом — навчав мобілізованих захисників.
«Командування бачило в Назарові перспективного керівника. Тому коли він здобував підвищення кваліфікації - з січня 2022 до вторгнення — хотів стати сержантом. Не встиг. Усі 10 днів він вчив мобілізованих хлопців користуватися гранатометом, а далі їх відправляли на позиції. За кілька днів воювати поїхав і Назар», — каже донеччанка.
Відразу ж Назар став «джавелінщиком» у своєму ж підрозділі. Деякий час він боронив рідну землю на Запорізькому напрямку, а з червня 2022 року разом з побратимами був передислокований в район Лисичанська.
13 липня 2022 року Назар Савицький загинув, отримавши несумісні з життям поранення внаслідок обстрілу з РСЗВ. Це трапилося під час виконання бойового завдання поблизу Сіверська Бахмутського району. Напередодні він прикривав відхід українських військ із Лисичанська.
«Коли Назар повернувся з завдання — командир у нього запитав: „Повториш свій подвиг?“. Син сказав — „Так“. Взяв малу групу бійців, ще двох хлопців, меншу зброю, і вони пішли тримати нашу дорогу, якою виводили хлопців із пастки. Там на них чекала засада…» — розповідає Людмила Савицька.
Днями військовослужбовець був посмертно нагороджений державною нагородою «За мужність» III ступеню.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!