У шелтері для вимушено переміщених осіб у Павлограді місця катастрофічно бракує. Ще гірша ситуація — в притулках та місцях тимчасового розміщення для маломобільних, яким уже сьогодні бракує сотень ліжкомісць.
Фото: Diego Herrera
Упродовж останніх тижнів кількість заявок на евакуацію з Донеччини збільшилася орієнтовно у п’ять разів. На сьогодні найбільше прохань про виїзд — з Покровського напрямку. Зокрема, Добропілля та Білозерського, Золотого Колодязя, де стався прорив лінії оборони росіянами у вечір з 11 на 12 серпня. Нині ж, коли за офіційною інформацією лінія фронту контрольована, кількість заявок дещо зменшилася. Зараз на виїзд чекає близько 4 тисяч донеччан, і лише половина з них, за підрахунками волонтерів, уже має кінцеву точку, куди евакуюється. Решта ж спершу повинна прибути в шелтер, а вже звідти евакуаційними потягами та за допомогою волонтерів доїде в інші регіони України.
Журналістам «Вчасно» Людмила Портупей, волонтерка дніпровського шелтера для переселенців, пояснює: найбільша проблема — в транзитних центрах, куди волонтери та правоохоронці насамперед звозять людей. Це найбільше стосується Павлограду, де людей доводиться заселяти уже поза приміщенням — наприклад, стелити їм на вулиці.
«У нас вже є певне „дозування“ переселенців — до нас найчастіше їдуть ті, хто планує лишатися тут або їхатиме далі, в центр України. А в Павлоград привозять усіх, щоб вони перепочили, трохи перевели дух. Заявок зараз сотні, тому вільних місць не було кілька тижнів. Ліжка доставляються, виносяться в коридор, бо людей везуть і везуть», — каже волонтерка.
Через це в найбільших, умовно — «опорних» шелтерах вже розглядають варіанти, яким чином можна збільшити кількість ліжкомісць, аби при цьому не постраждала якість надання послуг. Один з таких напрямків — домовленості з місцевими гуртожитками. Щоправда, і цей варіант уже кілька місяців як неможливий, оскільки подібні локації перенаселені тими донеччанами, хто вирішив лишитися жити на Дніпропетровщині.
«Питання стоїть дуже гостро: ми не хочемо, але людей доводиться розселяти на вулиці. Стелимо матраси, спальники, просимо приносити розкладачки. З такими темпами нам доведеться розгортати наметове містечко, щоб мати куди дівати людей. Це здавалося абсурдною думкою, але зараз — одна з найбільш ймовірний пропозицій. Транзитні центри переповнені», — наголошує Людмила Портупей.
Фото: Diego Herrera
Євген Каплін, волонтер гуманітарної місії «Проліска», на Павлоградському транзитному центрі чергує фактично добу — по 22 години. Він фактично тріщить по швах. Будинок культури, в якому той розміщений, став «резиновим». Місця в ньому бракувало на десятки ВПО — в ніч з 14 на 15 серпня на евакуаційній парковці лишалось понад 60 людей.
«Спочатку ліжка стояли в залі. Потім додали на сцену, потім — в бальну залу, потім — у технічні кімнати й коридори, а тепер ще й колишня дитяча кімната застелена матрацами.
Кілька ночей тому клали людей на парковці - роздавали спальники, ставили намет і вкладали людей на землю… Сьогодні зробили підлогу в наметі та завезли туди 20 ліжок. Але звільнилося за день тільки шість, які моментально заповнились новими евакуйованими", — зауважує Євген Каплін.
Волонтер зауважує, що останніми днями потік евакуйованих тут складає 400 й більше людей на добу.
Досі для евакуацій немає чітко визначеної приймаючої області. Немає організованої логістики окрім одного евакуаційного вагону на Львівщину. Решта — на плечах неурядових організацій, себто волонтерів і гуманітарних організацій. Всі тимчасові місця розселення ВПО по Дніпропетровщині переповнені. Деякі з них, навіть нещодавно відкриті, заповнені на 117%.
За словами менеджерки з гуманітарної координації Катерини Макарової, за майже рік роботи через транзитний центр пройшло понад 23 тисячі людей. Востаннє центр був переповнений восени 2024-го, коли люди евакуйовувалися з Покровської громади. Нині ж наступна «лавина» переселенців — Покровського напрямку. Однак невдовзі, ймовірно, до них доєднаються мешканці Дружківки та Костянтинівки, яких уже бувають десятки щодня.
«Ми займемося питанням розселення подальших людей на територію України. Допомагаємо з пошуком в місцях тимчасового проживання або пошуком місць в геріатрії, психоневрологічних диспансерах, реабілітаційних центрах. Якщо це люди (наприклад, велика родина або є велика кількість тварин), тоді шукається домоволодіння, яке може прийняти їх на безкоштовній основі», — пояснює менеджерка.
Слід зауважити, що транзитний центр у Павлограді розрахований на 100 койко-місць. Станом на 18 серпня розміщення потребує уже 152 людини.
Фото: Diego Herrera
Ймовірно, брак місць для ВПО може вирішити часткове розмороження існуючих будівель в Україні. Зокрема, тих, які вже десятиліттями стоять через відсутність коштів на їх запуск. Однак це буде дорого, зауважує волонтерка та водночас ріелторка з Черкас Наталія Кучеренко. Зокрема, якщо мова про центр України, то таких будівель вистачає. Однак владі доведеться піти на жорсткі рішення з приводу власності чи домовленостей із власниками цих будівель. Це може розтягнутися на тривалий час судової тяганини. Оптимальних рішень (наприклад, вже існуючих гуртожитків) майже не лишилося. Тому серед ідей, які пропонують волонтери — спробувати відновити життєдіяльність населеного пункту (наприклад, села чи містечка), і побудувати там шелтер чи транзитний пункт на шляху поблизу найбільших трас чи залізничних шляхів. Імовірно, це додасть і робочих місць у тому населеному пункті. Проте такі кроки має переймати безпосередньо влада населеного пункту, регіону чи України.
Слід зауважити, що Мінрозвитку громад та територій після розголосу про катастрофу з транзитним шелтером у Павлограді опублікувало заяву про рішення відкрити нові шелтери. За словами заступника Міністра розвитку громад і територій Олексія Рябикіна, від початку червня 2025 року з Донеччини та Дніпропетровщини евакуйовано 52 515 осіб. Це становить лише п’яту частину від усіх, хто потребує евакуації. За інформацією Міністерства, 80% переселенців самостійно здійснюють евакуацію, і лише близько 20% потребують розміщення у місцях тимчасового проживання.
Загалом у Дніпропетровській області діє 6 проміжних евакопунктів, розрахованих на короткострокове перебування сімей з дітьми, людей з інвалідністю та маломобільних груп. У Краматорську також облаштовано тимчасовий евакуаційний пункт на 200 місць.
Крім того, у Лозовій 19 серпня запрацював транзитний центр для прийому людей з Донеччини та їх подальшого переправлення у більш безпечні регіони. Тут надаватимуть ті ж послуги для евакуйованих людей, як і у Павлограді.
Пункт у Павлограді є ключовим центром для тимчасового розміщення. Щодня він приймає в середньому 400 людей, які можуть отримати там фінансову, гуманітарну та медичну допомогу. Також їм надають юридичні та психологічні консультації, допомагають з житлом і квитками для подальшої подорожі. Через таке навантаження Міністерство розвитку громад планує відкрити нові транзитні пункти в інших областях, зокрема в Київській та Харківській. Крім того, до поїздів додадуть евакуаційні вагони. Відтепер потяги з евакуаційними вагонами будуть щоденно курсувати з Павлограда до Києва та Львова.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!