Як нищити ворога з польського «Краба» — враження одного екіпажу ЗСУ

На різних ділянках і напрямках фронту російсько-української війни сьогодні воює вже чимало західних зразків військової техніки. Надто — у лавах підрозділів ракетних військ і артилерії. Воює та успішно нищить рашистів, їхні командні пункти, склади з боєприпасами та пальним, логістичні центри, опорні пункти, техніку та живу силу. І серед них — польські самохідні гармати AHS Krab.

Як нищити ворога з польського «Краба» — враження одного екіпажу ЗСУ / фото: АрміяInform

Самохідки натовського 155-го калібру сучасні та ефективні в бою. Тож які вони, ці «Краби»? Журналісти АрміяInform поцікавилися думкою механіка екіпажу однієї з гармат AHS Krab, що б’є ворога в ці спекотні літні дні.

«Працював раніше на механіці — вона легша в експлуатації, але ця САУ, звісно, краща: коробка-автомат, та й взагалі потужна й швидка», — каже механік-водій Василь.

Командир виявився також небагатослівним, втім, розповів про свою гармату все ж побільше.

«Раніше я проходив службу в підрозділах, де на озброєнні були САУ 2С5 «Гіацинт-С», — говорить сержант Володимир. — У навчальній частині освоїв 2С1 «Гвоздика», стріляв з 2С3 «Акація». Доводилося виконувати стрільби і з причіпних гармат — 2А36 «Гіацинт-Б». Цю, нову для нас, уже, звичайно, освоїли. Хоча незвично було — за роки роботи на «Гіацинтах» звикли, кожен болтик уже знали. Але гарна гармата. Швидка. І в русі, і у стрільбі. Менше потрібно робити розрахунків — усе за тебе робить комп’ютер. Понад місяць всередині машини — ми можемо не покидати саму гармату, щоб, до прикладу, поспати чи поїсти. Тобто — постійно захищені, чого немає в інших самохідних установках: постійно потрібно перебувати біля машини. А тут — яка не є броня, а є».

Зручно й боєкомплект завантажувати, кажуть хлопці. Приїхали, завантажили відразу ж в укладку, скільки влазить.

«Більше не беремо, бо вистачає, — каже командир. — Коли закінчується, вже поповнюємо весь».

Стріляють по кілька снарядів — залежно від цілі. По два, чотири, шість, вісім снарядів, але в основному — по два-три.

Щодо уражених цілей хлопці тактично мовчать. «Ми небагато знаємо про це, але, звісно, приємно, коли дізнаємось про результати роботи й переконуємось, що не схибили, влучили»,— усміхається командир гармати.

Ті, хто перетинався з богами війни на передовій та на власному досвіді пересвідчувався у правильності вислову «піт артилериста береже кров піхоти», й так знають: вони добряче дають прочухана ординцям. Що на своїй старій техніці, що поготів нині — на більш сучасній та й з більшим калібром.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev