Затримка результатів та брак фахівців: яка ситуація з ПЛР-тестуванням на Донбасі

Дослідити ситуацію із проведенням ПЛР-тестувань у Донецькій та Луганській області вирішив благодійний фонд «Право на захист».

З’ясувалося, що проблема із затримками в отриманні результатів тестів здебільшого стосується Донецької області, де залишок непротестованих зразків станом на 23 жовтня сягнув позначки в 6490 одиниць.

Станом на 4 листопада цей показник вдалося знизити до 2425. Середня денна потужність усіх залучених лабораторій у жовтні була приблизно 1393, у тому числі державних та комунальних — 937, водночас середні надходження — 1295.

У Луганській області ж на добу проводили майже 491 тестування, з них 362 — в обласному лабораторному центрі, а остання кількість залишків становила лише 47.

Щодо коефіцієнту виявлення, то обидві області дуже далекі від показника у 5%, встановленого Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ): для Донецької області — це 30%, а для Луганської — 22%.

Зазвичай це може свідчити не тільки про поширеність вірусу серед населення, але і про вибіркове тестування, яке може не охоплювати багатьох людей із м’якими симптомами та безсимптомним перебігом хвороби.

Одним із показників, що дають змогу оцінити охоплення тестуванням, є кількість тестів на 100,000 населення.

Досить складно встановити точну кількість населення підконтрольної уряду України території Донецької та Луганської областей, проте приблизна кількість може бути обчислена, якщо від загальної кількості населення областей відняти кількість тих, хто проживає в ОРДЛО.

«Отже, ми приходимо до показника 71 на 100,000 в Луганській області та 75 — у Донецькій. Порівняння з показниками сусідніх країні та загальнонаціональним показником вказує на те, що навіть з урахуванням чисельності населення кількість проведених тестів є замалою», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що дивлячись на звітність лабораторій, найбільш очевидним видається продовження повномасштабної роботи на вихідних та у святкові дні, коли кількість оброблених зразків значно знижується або падає до нуля. Хоча здійснення цього рішення може бути ускладнене через відсутність потрібної кількості кваліфікованого персоналу.

«Тож наші монітори зв’язалися безпосередньо з лабораторіями для з’ясування можливостей збільшення спроможності», — заявили в БФ «Право на захист»,

Як виявилося, у Луганському лабораторному центрі багато співробітників наразі просто хворіє. Маріупольська міська лікарня № 4 цілком може робити до 600 тестів на добу, залежно від потреб міста, з огляду на те, що минулого тижня проводилося майже 260 аналізів на добу, виходить, що особливої потреби не було. Водночас, у новітній Краматорській лабораторії часто відключають світло.

Загалом, до резервів збільшення потужності у благодійному фонді віднесли:

1. Автоматизацію процесу. Це очікувано дає найбільший приріст у кількості зроблених аналізів. У Торецькій філії обласного лабораторного центру, наприклад, відбулося встановлення автоматичної станції підготовки проб, яка вже незабаром дасть змогу проводити до 270 тестів на добу. Така станція у Маріупольській філії обласного центру вийшла з ладу, у випадку її відновлення продуктивність можна буде збільшити вдвічі. Встановлення власної станції у Краматорській філії могло б довести кількість аналізів на добу до 400.

2. Впровадження автоматизованої системи звітування. Наразі впроваджується тільки в лабораторії Донецького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Маріупольська та Краматорська філії та лабораторія Маріупольської міської лікарні № 4 підкреслили, що наразі саме ручне введення даних до комп’ютеру займає багато часу.

3. Забезпеченість персоналом та організацію робочого процесу. Усі лабораторії, крім лабораторії Маріупольської міської лікарні, потребують більшої кількості фахівців, зазвичай біологів, бактеріологів та імунологів. У Маріупольській філії обласного лабораторного центру є можливість облаштувати додаткове робоче місце, що потребує збільшення штату на 3 особи. Торецька філія обласного центру вказала на граничну перевантаженість своїх двох фахівців, розширення штату дало б змогу організувати роботу у дві зміни. У Донецькому обласному центру профілактики та боротьби зі СНІДом фахівці не тільки вимушені працювати понаднормово, але й ще не отримують доплати за ризики роботи з COVID-19, тож їх складно вмотивувати працювати у дві зміни.