У Краматорську після удару по багатоповерхівці 4 серпня надзвичайникам довелося евакуйовувати мешканців через вікна та спускати людей із верхніх поверхів у кілька пар рук. Після завершення операції рятувальники разом із комунальниками розібрали 72 тонни конструкцій.
У Краматорську завершилася пошуково-рятувальна операція в центрі міста, де російські окупанти 4 серпня зруйнували 14-поверховий будинок авіабомбою.
З-під уламків, які розбирали понад 20 годин, вдалося дістати одного загиблого. Ще щонайменше 27 людей отримали серйозні травми та пошкодження, розповідає журналістам «Вчасно» пресофіцер ДСНС у Донецькій області Станіслав Балдін. Усього надзвичайники разом із комунальниками розібрали 72 тонни будівельних конструкцій, які перетворилися на будівельне сміття.
Станіслав Балдін каже, що минулого тижня, в четвер, у цей самий район уже було влучання російських бомб. Один з обстрілів припав на будинок, який 4 серпня окупанти «склали». Попри те, що раніше було влучання чотирьох бомб, а у вівторок — двох, рятувати постраждалих було набагато важче.
«Тоді авіабомба поцілила в кілька навчальних закладів та якраз у кут цього будинку. Горів один під'їзд, квартири з 5-го по 14-й поверхи. Тоді люди встигли швидко зреагувати, були підготовлені. Через те, що вогонь розповсюджувався не так швидко, нам спільно з Нацполіцією вдалося врятувати двох людей. Тоді будинок витримав, нічого не склалося, ми ліквідували пожежу площею 685 квадратних метрів. А 4 серпня влучання прийшлося вже в інший під'їзд, прямо на вході. Багато людей було вдома, а ФАБ-500 повністю знищив зовнішню сходову клітину, квартири та поручні. Люди не могли самостійно покинути будинок — під ними було провалля», — зауважує речник ДСНС.
Після обстрілу пожежа виникла відразу у двох під'їздах — окупанти атакували 14-поверхівку з двох боків одночасно. Перше влучання прийшлося в прибудову із кафе, друге — прямо на вході в під'їзд, каже Станіслав Балдін.
«З одного боку будинку горіли квартири з 1-го по 6-й поверхи, а з іншого — з 9-го по 14-й. Багатьох людей заблокувало у квартирах. Коли ми приїхали, люди гукали з вікон про допомогу, бо сходи вже охопив дим. Вони не бігли крізь дим, а чекали на рятувальників. Все було дуже чітко: вони чекали, координували нас із вікон: «Хлопці, ми все бачимо, піднімайтеся в такі-то квартири, ми вже речі зібрали, готові евакуйовуватися», — пригадує пресофіцер ДСНС.
Таке очікування не кожного разу виправдане, оскільки тактика окупантів — бити кілька разів по вже атакованій локації, коли приїжджають на порятунок ДСНС, поліція та волонтери з медиками. Але цього разу рішення перечекати було правильним: спуститися люди не могли, оскільки квартири під ними або горіли, або під'їзд був задимлений.
Деяких мешканців діставали через вікна. Проте найважче й найбільш небезпечно було евакуйовувати подружжя маломобільних пенсіонерів.
«В одній з квартир заблокувало подружжя 1955 року народження з травмами таза. Їх не можна було просто перенести на плечах, як ми робимо зазвичай, тому чоловіка довелося нести на його власному кріслі. Хлопці в бронезахисті та апаратах на стисненому повітрі спускали його з дружиною з 8-го поверху в кілька пар рук.
На першому поверсі їх передали волонтерам, які насправді дуже допомогли. Вони своїм транспортом повезли їх до лікарні, щоб не чекати на екстренку. На той момент на місці працювали мінімум три карети швидких, але від вибуху ФАБ-500, де еквівалент — 200 кг тротилу, у сусідніх будинках люди отримали різані та акубаротравми. Медики уже займалися іншими постраждалими", — розповідає Станіслав Балдін.
Станіслав Балдін зауважує, що на сьогодні критично важливо мати вдома запаси води — як технічної, так і питної. Зокрема, минулого тижня пляшки з водою врятували квартиру від згоряння після прильоту авіабомб. На жаль, обмеження водопостачання впливає на роботу ДСНС: час на заправку цистерни, пошук води на гасіння пожеж значно ускладнився й став займати більше часу.
«Чоловік підійшов і каже: „Хлопці, у мене горить балкон“. Навколо палали й інші, але сама його балкон і квартиру ми відбили від вогню, бо у квартирі було багато запасів води. Гасили пожежу й відрами, й мисками. Хоча він ще спробував сказати, мовляв, то вода не для гасіння, а питна. Але в той момент питної води не було, поки був ризик загоряння квартири», — пригадує рятувальник.
Перебої з водою критично впливають на ліквідацію пожеж. Через відсутність тиску та води в підземних пожежних гідрантах автоцистернам доводиться постійно їздити на заправку до найближчих водойм, поруч з якими також «пасуться» російські дрони.
«Нам дуже допомагають комунальні підприємства Краматорська та Слов’янська, які підвозять воду власними цистернами», — додає Станіслав Балдін.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!