Переселенець з Луганщини, який наразі проживає у Маріуполі, 70-річний Віктор Зіновьєв, у суді довів зв'язок між своїм вимушеним переселенням і російською агресією на сході України. Проте, чи варто чоловіку сподіватися на реальну компенсацію від держави-агресора — розповіли правозахисники.

Ілюстративне фото з архіву
Ілюстративне фото з архіву "Вчасно"

Домівка Віктора Зіновьєва залишилася на тимчасово окупованій частині Луганщини. Через бойові дії чоловік разом із дружиною переселилися у прифронтовий Маріуполь на Донеччину, повідомляє «Вчасно».

Два роки тому подружжя в українському суді довело зв'язок між своїм вимушеним переселенням і збройною агресією Російської Федерації. Мотивація пана Віктора зрозуміла — країна-агресор має понести відповідальність за свої дії на території іншої незалежної держави, а цивілізований світ має знати, хто винен у війні на Донбасі в тому, що тисячі українських родин втратили свій дім.

«Встановити юридичний факт того, що вимушене переселення у жовтні 2014 року з окупованої території Луганської області України відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини Луганської області України», — йдеться у рішенні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області.

За словами чоловіка, доводити винуватість РФ у війні на Донбасі і добиватися від неї компенсації за зруйноване житло він має намір у Європейському суді з прав людини.

«Я і моя дружина визнані жертвами російської агресії. Вже два роки я надсилаю листи в Офіс президента та Мін'юст, щоб таким як я допомогли подати до ЄСПЛ заяву на відшкодування моральної та матеріальної шкоди Росією. Бо, як виявилося, це досить складний процес», — зазначає чоловік.

ЧИТАЙТЕ: Правозахисники знайшли докази причетності Росії до окупації Слов’янська п’ять років тому

Судитись — єдиний спосіб довести, що вимушене переміщення відбулось внаслідок збройної агресії Росії проти України

На сьогодні немає іншого шляху встановлення юридичного факту щодо вимушеного переміщення окрім як звертатися до суду, пояснює юристка Правозахисної групи «Січ» Марина Кіптіла.

Після встановлення цього факту в українському суді, можна буде подати заяву до Європейського суду з прав людини й вимагати від Росії компенсації втраченого майна. Але навіть українські суди не завжди стають на бік переселенців.

«Судова практика у нас неоднозначна. У моїй практиці були випадки, коли суд першої і апеляційної інстанції відмовляв нам у встановленні такого факту. Позитивне рішення прийняв вже Верховний Суд України, скасувавши рішення судів першої і другої інстанції, повернувши справу на повторний розгляд, вже за результатами якого вимушене переселення було доведено», — розповідає правозахисниця.

ЧИТАЙТЕ: У Торецьку приймальня УГСПЛ допомагає містянам захищати свої права

Також єдиного алгоритму дій для переселенців, які через війну втратили своє майно, в Україні немає.

«Якщо ми говоримо про майно, яке залишилося на ТОТ незруйнованим і не було пошкоджене, у цьому випадку відсутні механізми на національному рівні, які особа має пройти перед зверненням до ЄСПЛ. А якщо майно було пошкоджено або знищено, то спочатку потрібно звертатися до відповідних органів з заявою про виплату такої компенсації. Так, ця сума згідно з чинним законодавством є замалою, і механізм досить недосконалий, однак особа має пройти ці всі відповідні інстанції перед ти, як звертатися до ЄСПЛ», — пояснює правозахисниця.

Однак навіть у разі позитивного рішення Європейського суду з прав людини, можна не дочекатися реальної компенсації від РФ.

«Немає механізму зобов’язати державу компенсувати відповідну шкоду, якщо ця держава не визнає своєї відповідальності. До того ж РФ не всі рішення ЄСПЛ виконує. Але все одно довести винуватість РФ у Європейському суді — це вже маленька перемога».

Юридичний супровід у складанні позовної заяви до ЄСПЛ та консультації українцям безоплатно надають правники багатьох правозахисних організацій, серед яких Українська Гельсінська спілка з прав людини, Правозахисна група «Січ» та інші.

ОРДЛО, агресія РФ, переселенці, ВПО, Донбас, правозахисники, ЄСПЛ

Додати коментар