Активісти руху «#Культурні_хулігани» реалізували проект «Культ_парк» в Торецьку Донецької області
Незважаючи на те, що прифронтові міста Донеччини знаходяться поряд з військовим конфліктом, для мешканців важливі такі процеси, як громадські простори, безпечні дороги, збереження історичної спадщини, електронні сервіси у сфері медицини та покращення бізнес-клімату. Все це змінює життя людей на краще.
Мешканці прифронтового міста Торецьк живуть майже на лінії розмежування, досі вони чують відгуки бойових дій, але і тут небайдужі громадяни почали працювати над соціальними проектами. Команда волонтерів та активістів руху «#Культурні_хулігани» навесні 2018 року реалізували проект «Культ_парк» у покинутому сквері біля найбільшої шахти міста «Центральної».
Це стало унікальним досвідом у різних напрямках, серед яких взаємодія з місцевою владою, організація внутрішньої роботи, пошук додаткових ресурсів на реалізацію проекту, створення сталої команди активних громадян.
Про цю ініціативу розповіла учасниця проекту Дарья Петрушенко:
— До початку роботи в проекті я досить скептично ставилась до можливості реалізовувати подібні ініціативи в нашому місті. Тим не менше, зголосилася бути в команді волонтерів. А під час його реалізації побачила важливість та кількість процесів, які було пройдено, прожито, щоб люди в місцевому сквері змогли посидіти на лавочках та разом з нами порадіти початку нового життя покинутого скверу.
Кожен з волонтерів відповідав за певний напрямок. Ми стали рівноправними членами команди, яка готова працювати над розвитком Торецька і того простору, до якого ми прикипіли всією душею, — нашого Культ_парку. Ми будували лавочки, які зараз там стоять, навіть дівчата були до цього залучені. Неодноразово прибирали в парку. Сцена — це, звісно, була робота наших хлопців. Вже декілька разів після проекту проводили там культурні заходи.
— Зараз ви проводите у сквері свій вільний час? Приходять туди мешканці Торецька?
— Так, я з друзями там буваю. Бачу, що людям він також подобається. Це дуже приємно. Але там досі смітять. Це сумно. Тим не менше, з’явилося більше сміливості робити зауваження тим, хто кидає сміття на землю. У цьому парку дуже багато нашої любові та роботи, тому зневага обурює і спонукає робити зауваження.
Дуже хочеться, щоб люди були більш відповідальні за ті місця, де вони перебувають. Я особисто після цього проекту відповідальніше почала поводитися у громадських місцях та з більшою повагою ставитися до працівників комунальної сфери. Це важка праця. Інколи не дуже вдячна.
— Участь в таких проектах змінює людей?
— Дуже! По-перше, я зрозуміла, що мені подобається працювати над розвитком свого міста. І це класно та весело робити в команді однодумців, з друзями. Приємно, що, не зважаючи на вікову різницю учасників проекту, нас об’єднала одна ідея. Це говорить про те, що немає жодних вікових обмежень, щодо того, хто може долучатися до таких проектів. Головне — ідея і те, що вас об’єднує.
— Як вплинув цей проект на твоє розуміння взаємодії з владою?
— Насправді, мені було досить дивно, адже усталена думка, що влада не підтримує громадськість у таких ініціативах була мені ближчою. Тільки ставши учасником цього соціального проекту я зрозуміла, що ситуація в нас трохи інакша.
Успіх соціальних проектів залежить від співпраці активних мешканців громади і місцевої влади — лише в цьому випадку результат буде найбільш корисним для людей. Про можливість створення громадських просторів розповів також заступник керівника ВЦА м. Торецьк з питань житлово-комунального господарства Сергій Винник:
— Враховуючи той контекст, який закладений в термін «Громадський простір», можна сказати, що більшість інфраструктури Торецька подібного формату йому не зовсім відповідає. Зараз я говорю про паркові зони, сквери, які будувалися ще за комуністичного режиму.
На жаль, їх застосування не істотно змінилися з моменту створення. Розвинути їх до рівня або критеріїв, яким повинен відповідати громадський простір — це питання тісно пов’язане з розвитком громадянського суспільства в цілому. Я знаю, що є ініціативи в нашому місті, які працюють в цьому напрямку і в них є певні успіхи. Це, звісно, надихає та не може не радувати.
— Яким чином влада може допомогти ініціативним мешканцям реалізувати ідеї громадського простору?
— По-перше, влада відкрита для ініціативних груп та співпраці з ними. Йдеться про різні етапи, в тому числі організацію та навіть фінансову або ресурсну підтримку. Звісно, тісна співпраця та комунікація ініціативної групи з владою може значно покращити сталість проектів та уникнути виникнення складнощів на етапах реалізації.
Йдеться про знання нюансів різних типів інфраструктури: електромережі, каналізації, водовідведення тощо. Не зважаючи на те, що бюджет міста постійно перебуває в стані дефіциту, ми ставимо в пріоритет підтримку об’єднаних соціальних груп. В нас реалізується програма підтримки створення ОСББ, а також на майбутній 2019 рік ми плануємо розпочати конкурс малих проектів.
— Розкажіть докладніше про фінансову підтримку та конкурс малих проектів.
— Механізм виділення бюджетних коштів на різні програми — це завжди про планування заздалегідь. Наприклад, робота над різними статтями витрат бюджету в 2019 році відбувається вже зараз.
Якщо у ініціативних груп є певні пропозиції, ідеї щодо реалізації програм, проектів у сфері ЖКГ, їх потрібно вносити вже зараз, щоб уникнути непередбачуваних витрат у майбутньому або невдоволення розставлених пріоритетів, форматів проекту. Ми відкриті для співпраці, свіжих ідей.
— Конкурс малих проектів — це за аналогією бюджету участі?
— Так. Зараз ми розробляємо положення про конкурс. У 2019 році ми очікуємо різних ідей від членів нашої громади. Формат конкурсу малих проектів надає можливість підсилити ті ініціативні групи, яким не вистачає коштів на реалізацію їхніх ідей. Вкінці ми хочемо, щоб ці ініціативні групи розвивали ті проекти, які вони реалізують, та продовжували свою діяльність.
В окремих випадках ми готові розмовляти про утримання територій або об’єктів, які будуть створені в рамках конкурсу. Але все ж таки хочеться, щоб люди набували відчуття власності за ті речі, які вони реалізують.
Я впевнений, що людина, яка є дотичною до будь-якого соціального проекту виховує в себе розуміння набуття власності. Це перший крок для формування сталого демократичного суспільства. Це головна мета існування конкурсу малих проектів.
— Ви говорили про підтримку ОСББ? Чи можуть вони розраховувати на можливість брати участь у конкурсі малих проектів?
— Так. Звісно! Взагалі наразі для ОСББ відкрито багато можливостей саме для створення громадських просторів, хоча б за той рахунок, що вони є єдиним розпорядником коштів, із внесків і єдиним власником будинку та території поруч. Вони можуть поставити в пріоритет розвиток своїх прибудинкових територій і працювати в цьому напрямку.
На жаль, ті будинки, де до сьогодні не створені ОСББ, можуть розраховувати від підприємства, яке реалізує послугу з утримання, тільки на утримання. Тарифом не передбачено навіть розвиток придомових територій. Про створення громадського простору біля таких будинків навіть не йде мова. Зараз я говорю про елементи дитячих майданчиків, об’єктів благоустрою, лавочки тощо. Але і ініціативні групи з таких будинків можуть долучитись до конкурсу малих проектів в 2019 році, представивши власні проекти. Ми на це дуже розраховуємо.
— Щодо паркових зон та скверів. Розкажіть про плани влади Торецька по цьому напрямку.
— На жаль, я маю констатувати той факт, що бюджет Торецька не може в повному обсязі покрити фінансування робіт з благоустрою всіх паркових зон та скверів у нашому місті. Але в пріоритеті далі працювати над центральним парком. Я знаю, що з роботами саме в цьому парку пов’язано дуже багато скандалів і міфи також є.
В першу чергу міф про саботаж місцевої влади щодо продовження реконструкції. Я маю пояснити, що повноваження проведення тендеру на виконання робіт з реконструкції були передані Донецькому обласному департаменту екології та природних ресурсів, який і виділяє кошти на реконструкцію.
Це легко перевірити на відкритих майданчиках для торгів, а саме Прозорро. На жаль, підрядники декілька раз проігнорували пропозицію та не вийшли на торги. Процедура повторного проведення торгів займає багато часу, тому є значна затримка навіть на початковому етапі.
Але ми шукаємо можливості для вирішення цієї ситуації. Зараз, коли відбувається формування бюджету на 2019 рік, ми проаналізуємо всі витрати і зрозуміємо, чи зможемо відновити роботи за кошти місцевого бюджету. Але навіть це швидко не вирішить проблеми затягнутого ремонту центрального парку, адже вже зараз можна говорити, що на всі роботи одразу ми не можемо виділити кошти.
Проект «Ефективне місто» реалізується за підтримки UCBI — Української ініціативи зміцнення суспільної довіри, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Координаторка руху «Сильні громади» у Торецьку Олена Шевчук