«Я тут, бо не вмію без нього жити»: історія кохання маріупольців, яких «познайомила» війна

Коли чоловік-військовий інколи не відповідає на дзвінки дружини — вона зізнається: відчуття, ніби її серце зупиняється, аж допоки вона не почує голос коханого.

Фото з архіву родини

Ірина Прудкова та Олександр Ольховський — донеччани, історія кохання яких зародилася під час війни. Обидвоє, перш ніж зустріти своє кохання, зробили свій вибір та обрали Україну: Ірина, корінна росіянка — коли з початку війни почала допомагати армії. Олександр — коли тоді ж виїхав з окупованого Донецька.

Журналістам «Вчасно» Ірина Прудкова розповідає: в Україну її привіз батько, який працював начальником цеху на заводі, хоча сама вона народилася у Таганрозі. До дев’яти років Ірина з батьками жила у місті Кіровськ, а після родина переїхала у Маріуполь. Початок війни у 2014 році вона зустріла там. А Олександр Ольховський — у Донецьку, який окупували росіяни, хоча родом також був із Маріуполя. Тоді ж він і вирішив повернутися в рідне місто.

Познайомила майбутню пару сестра Олександра у 2015 році. Проте відразу зустрічатися вони не стали — натомість почали дружити.

«Я на той момент була у батальйоні Червня у „Правому секторі“, і сестра Олександра приїхала мені допомогти з якимись фінансовими питаннями. І коли знадобилася машина — вона попросила брата мене відвезти. Практично відразу ми здружилися — рік. А потім він дав мені зрозуміти. що йому набридло зі мною дружити, і з 25 червня 2016 року ми разом», — зі сміхом пригадує Ірина Прудкова.

До повномасштабного вторгнення Олександр розвивав бізнес і допомагав армії - виконував волонтерську роботу на своєму СТО з ремонту автівок військових, які перебували на той момент поблизу Маріуполя. А Ірина з двома доньками волонтерили — і щотижня були на фронті.

«Я колись і зброю возила, і різні дані обробляла, і фільми знімала. Чоловік колись сказав. що коли прочитав у фейсбуці, скільки всього ми робимо з доньками — йому стало аж совісно, що він — чоловік — робить менше, ніж його дівчатка», — пригадує маріупольчанка.

Подружжя разом із двома доньками. Фото з сімейного архіву

24 лютого 2022 року родина виїхала з Маріуполя, який невдовзі опинився в оточенні. Після того Олександр Ольховський пішов служити. І на сьогодні головне слово в парі - «разом». Це вони й вважають секретом прекрасних стосунків.

«Мій чоловік завжди на службі - ремонтує автівки батальйону. І ми знаємо умовні точки на карті, куди може в будь-який момент прилетіти ракета. На жаль, в одному з цих місць працює чоловік. І хоч я завжди була впевнена, що все буде добре, але війна дуже розтривожила мене. І коли я днями почула вибухи — у мене зупинилося серце. Бо я подумала. що це могло прилетіти до них. А я взагалі не знаю, як жити без чоловіка. Якби знала й могла — я б жила в іншому місці в Україні чи навіть за кордоном. Але я знаю, що можу бути тільки тут, поруч із коханим», — каже Ірина Прудкова.

Маріупольчанка додає: часто втримати емоції та переживання важко — майже неможливо. Власне, навіть після вибухів, коли чоловік не бере слухавку, а потім телефонує, Ірина йому каже: «Сама тебе вб’ю, якщо так лякатимеш!». Але з емоційною складовою, зізнається, дуже допомагає… секс.

«Це дуже важливий елемент стосунків, чесно. Він дуже відновлює. І ми знаємо, що обидвоє потрібні тут — і один одному, і щоб наші діти та внуки жили у вільній країні», — зі сміхом додає Ірина Прудкова.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

Автор: Аліна Євич

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev