Із керівника у великій компанії - в солдати: історія добровольця Атома
Свою історію становлення воїна Андрій Атом розповів у рубриці «Обличчя передової», повідомляє Донбас Інформ.
«Я був забезпеченою людиною. Але коли на нашу територію вдерся ворог, я ні секунди не вагався — потрібно було йти захищати свою країну. Після Криму було зрозуміло, що росіяни на цьому не зупиняться … Коли я вперше пішов до військкомату в березні 2014 року, про мене забули. Тоді плутанина була в військкоматах. Потім я знову пішов туди в травні. Я сам купив собі каску, бронежилет, взяв свою мисливську рушницю, кинув все це в машину … Одним словом, в армію я пішов вже споряджений», — згадує Андрій.
ЧИТАЙТЕ: Брав у полон російських ГУРівців: колишній фінансист несе бойову службу на Донбасі
У ЗСУ Андрія спочатку призначили начальником електростанції. Однак з часом, проявивши бойові навички, отримані ще на початку 1990-х в прикордонних військах, він очолив один з підрозділів 54-ї бригади.
«Попри солдатську посаду, я залишився в армії. Тому що потрібно берегти наш генофонд, — вважає Атом. — Навіщо дітям воювати? До тих пір, поки у пацана не народилася власна дитина, він не повинен воювати. Цей борг за нього повинен виконати батько. У 2014-му мій син був курсантом військового інституту. І я дуже не хотів, щоб їх кинули на добре озброєних людей. Зараз він вже офіцер, вище мене за званням. А тоді в мені відіграли свою роль навіть не стільки патріотичні почуття, скільки чоловічі: щоб вціліли діти, щоб не прийшов до мене додому дядько з автоматом і не вказував, як жити. Окупант повинен бути покараний».
Андрій — дуже важливий і потрібний чоловік в бригаді. Крім того, що він хороший тактик і стратег, він ще й талановитий інженер-сапер. Знешкодив безліч мін та інших смертоносних боєприпасів. Тільки за 2019 й рік — близько 3 тонн.
Навесні 2020-го разом зі своєю групою під одним із мостів в районі Авдіївки він виявив схрон, в якому знаходилося 760 кг вибухівки.
«Якби бабахнуло, то цілих скел в навколишніх селах не залишилося», — констатує Атом.
Війна, на думку Андрія, закінчиться ще не скоро.
«Мене ще в 2015-му році запитували, коли війна закінчиться. І я відповідав: Вибачте, не знаю, але точно не в цьому році. Так ця фраза і кочує з року в рік, і ми дійсно не знаємо, скільки років ще війна триватиме. Мінімум років 6, а то і всі 12 йтимуть військові дії — то стихаючи, то спалахуючи з новою силою. Тому що, як говорив Отто фон Бісмарк, договір з Росією не вартий того паперу, на якому підписаний. А ті перемир'я, які оголошуються, вони напружені, слизькі. Чим довше перемир'я, тим більше після нього втрати», — вважає Андрій Атом.