«Кожен день простою можна виміряти потенційними загиблими»: як на Покровському напрямку військові «Червоної калини» ремонтують «броню»

Стримувати штурми біля Покровська з кожним тижнем стає все важче — попри те, що окупанти не мають помітного просування чи бодай якоїсь результативності на напрямку, від цього вони лютують. Тому під «гарячу руку» ворога потрапляють і бійці Сил оборони, і техніка, яка їх або довозить до локації, або намагається врятувати з неї.

На Покровському напрямку військові «Червоної калини» ремонтують «броню» / фото Вчасно

Покровський напрямок на Донеччині стабільно упродовж кількох місяців очолює перелік найбільш кривавих та найважчих відтинків фронту, які доводиться тримати Силам оборони.

Попри те, що росіяни «сточили зуби» й відтяли кінцівки воякам, намагаючись захопити спершу Мирноград, а потім і Покровськ, врешті вони зупинились на умовній лінії розмежування. Єдине, що їм вдається робити регулярно — це удобрювати посадки тілами окупантів. І, на жаль, цілити у цивільних, захисників та будь-яку техніку, яка з’являється в зоні огляду «очей».

На цьому відтинку броня — одна з небагатьох можливих захистів піхотинців від артилерії чи дронів. Фактично кілька сантиметрів металу рятує життя військових, відділяючи їх від заряджених вибухівкою «камікадзе» чи кілограм тротилу. Ціна цьому — понівечена техніка, побита уламками та самими камікадзе, яку доводиться реанімувати в шість і більше рук.

Чим більше — тим краще, тому що день «простою» математично вимірюється кількома життями військовослужбовців. Тому точки ремонту техніки біля Покровська за важливістю перевищують і ризики, й логістичні виклики, наголошують в одному з цехів ремонтники бригади «Червона калина» Нацгвардії України.

Максим Бакулін, пресофіцер бригади, пояснює: та техніка, яка стоїть на балансі у «Калини» (зокрема, й «Рошелі», й «Новатори», й бронетранспортери М113), досить побиті фронтовим життям. Однак за міцністю й витривалістю вона може дати фору багатьом бронемашинам. Тому одну одиницю транспорту можуть ремонтувати кілька разів майже «на ходу», даючи їй час рятувати логістику місяцями поспіль, без серйозного ремонту.

Одна з таких бронемашин — «Новатор», «масштабна» сталева автівка українського виробництва. Щоправда, її масштаби — не лише перевага, а й подекуди недолік: після зустрічі з ворожими дронами «поранена» броня стає не просто проблемою, а логістичною перепоною. А в перспективі - тоннами брухту.

«Один зі способів захисту техніки, про який можна розповідати — це спеціальні конструкції, які захищають від влучань деяких типів ворожих БпЛА. Наші майстерні працюють над різними типами захисту та постійно вигадують нові й нові способи убезпечення техніки», — зауважує Максим Бакулін.

Сергій, працівник ремонтного цеху «Червоної калини», пригадує: коли «броню» лише починали обшивати металом — навіть уявлення не мали, якого вигляду мала бути готова конструкція. Однак зараз, коли увесь процес налагоджений і відомий, аналогічна робота займає не більш як 10 днів.

«Коли ми вперше взяли „Новатора“ обварювати, то навіть не уявляли, який має бути кінцевий варіант, який виїде в поля — все вигадували на ходу, ніде попередньо не навчались. Що вміли — те й зробили. А коли вже після першої машини побачили нюанси, помилки, які були допущені - на наступних машинах ми робили все краще й швидше. Всі машини ми тепер обшиваємо на автоматі - настільки звикли до цього», — пояснює військовий.

Робота з броньованою технікою, каже Сергій, не важка — достатньо зрозуміти, що та для чого потрібно робити, і як сама машина працює. Щоправда, якщо мова заходить про убезпечення «броні» — і кузова, й коліс — ремонтники повинні розуміти не просто принцип роботи техніки, а й особливості місцевого рельєфу, на якому вона виконуватиме завдання.

Читайте також: Найбільший за історію штурм росіян на мотоциклах: деталі семигодинної атаки, яку відбили на Покровському напрямку

«На початку повномасштабної війни було дуже багато підірваної техніки. Зараз же масові ушкодження саме від дронів, і ця обшивка металом, яку ми робимо — одноразова, але дієва. Тобто кузов „броні“ дрібні уламки можуть подряпать або пошкодить, але хлопці, які будуть всередині, залишаться живі. Тому безумовно варто з кожною машиною проводити до десяти днів, щоб обшити її металом, навіть якщо за кілька днів це все „злетить“ після атаки російського дрона. Але є нюанси: ми не можемо робити великі відступи обшивки від кузова, наприклад, бо техніка тоді не розминається у полях із танками через вузькі дороги. Габарити відіграють величезну роль», — розповідає журналістам «Вчасно» військовий із позивний Лісник.

За словами бійця «Червоної калини», без металевої конструкції навколо бронетехніки дрон найчастіше пробиває металеві стінки техніки. Результат від зустрічі для захисників — трагічний: вірогідність вижити після такого — занизька.

Для того, щоб у короткі терміни поремонтувати й обшити техніку, усі необхідні деталі або елементи для зварювання мають бути в наявності. Час на логістику або очікування відіграє ключову роль — без достатньої наявності усього перерахованого «простої» доведеться рахувати або втраченими квадратними кілометрами на Покровському напрямку, або життями піхотинців чи військових, які будуть вимушені діставатися потрібної точки своїм ходом або на неброньованих автомобілях. І обидва варіанти, наголошує пресофіцер «Червоної калини», для нацгвардійців неприйнятні.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev