Вулиці Ярової спустошені, а саме селище понівечене. Ситуація тут загострюється, бо російські окупанти все ближче підходять до населеного пункту, обстрілюють та вбивають мирних жителів.
Ярова готується до масового поховання загиблих жителів/ Фото: "Думка"
Днями ворог по-звірячому вбив 25 людей у селищі Яровій на Донеччині. Окупанти скинули на людей КАБ-250, коли вони отримували пенсійні виплати біля автомобіля Укрпошти.
Крім загиблих ще 18 людей отримали поранення. Серед них 5 перебувають у важкому стані й 3 — в середньому. Троє постраждалих евакуйовані до Дніпра для надання кваліфікованої медичної допомоги.
«Дрон за пів години до цього літав. Його чули багато хто. Він тут покрутився, коли люди були, і хвилин за 20 воно прилетіло», — розповідає 48-річний Дмитро журналістам медіа «Думка».
Він розповів, що після цього вибуху тягав поранених у будівлю фельдшерсько-акушерського пункту, що за 100 метрів. Там лишилася єдина на всю Ярову медсестра.
«Швидка» одразу після обстрілу відмовлялася їхати до населеного пункту, цю інформацію підтверджують одразу кілька місцевих жителів.
«Поки що стан шоковий. Ще кілька днів буде шок. Зараз ховатимуть тих, хто загинув», — зазначає Дмитро.
Паралельно за кілька кілометрів на північ від центру Ярової триває бій, видно місця прильотів, стовпи диму в кількох локаціях.
Фото: «Думка»
Фото: «Думка»
Фото: «Думка»
Приблизно в такій ситуації останні кілька тижнів живе Ярова, фронт наблизився до населеного пункту. Тут щодня літають ворожі дрони — і розвідники, і ударні. Уздовж головної вулиці Ярової лежить і оптоволокно.
Одразу після обстрілу із села виїхала величезна кількість місцевих жителів. Скільки у Яровій зараз людей, не знає взагалі ніхто, навіть староста села.
Він відмовився говорити з журналістами «Думка», він нині займається організацією похорону 25 односельців, яких знав особисто.
Вулиці самого ж селища нині спорожніли. Там немає нікого, окрім бригади енергетиків, які після обстрілу ремонтують лінії електропередач, кількох приїжджих гробокопателів та старости.
Місцева ж медсестра Ліна з самого ранку відмиває залитий кров’ю фельдшерсько-акушерський пункт у центрі Ярової. Сюди після обстрілу самостійно повзли поранені люди похилого віку, щоб отримати хоча б якусь допомогу. Кров видно всюди: на підлозі, біля входу, на пляшках із водою.
Фото: «Думка»
«Тут у мене ще була жінка, у неї дерево стирчало в шиї. Я й не стала туди лізти, думаю, зараз витягну, а вона кров’ю зійде. У неї біля артерії було. Я побоялася все одно», — каже Ліна, додаючи, що на ранок поранена пенсіонерка залишалася ще живою.
Вона скаржиться, що відразу після обстрілу в Ярову відмовлялися їхати «швидкі». Адже після удару по центру селища, через приблизно 20 хвилин росіяни обстріляли околиці Ярової, там почалася пожежа. За посадовими інструкціями, ані медики, ані рятувальники не мають права їхати до зони ведення вогню, уточняють журналісти.
У Яровій з комунальників, здатних копати могили, залишився один чоловік. Тому довелося запрошувати евакуйованих до Слов’янська лиманських комунальників.
На цвинтарі, коли приїхали журналісти, плакала місцева жінка Ольга — дружина загиблого пенсіонера.
«Він пішов отримувати пенсію. Я поряд живу, в центрі. Чую — приліт. Я побігла туди, він ще живий був. Він на руках у мене помер. Йому в голову уламок влучив. Я знайшла його. „Швидку“ викликала, думала, врятую його. Але коли приїхали, він уже все. Там стільки загиблих було, поранених. Це жах. Мені треба викопати яму. Я вже замовила труну та хрест. Тепер, щоб викопати яму, щоб його поховати тут. Голова теж не може, скільки людей — понад 20 осіб», — плаче вона.
Копачі могил небагатослівні, зазначають журналісти. Більшість — водії з Лиману, частина з них взагалі вперше у житті копають могили.
«Могила — це взагалі складно. А ще й у такий момент. І це не для людини, яка хворіла. Це таку кількість копати. Це дуже тяжко й непросто», — каже 38-річний Павло.
Однак робота триває недовго. Викопавши в піску яму по коліна, всі мчать у кущі й під сосни на цвинтарі. Буквально за 10 метрів зависає дрон на оптоволокні. Робить пару кіл навколо сосни, під якою ховається п’ятеро людей, і летить у ліс. З іншого боку цвинтаря, не дивлячись на дрон, другу могилу продовжує копати ще одна трійка гробокопателів.
«Одноразові», — жартує над ними лиманський комунальник, який у другій половині життя був змушений покинути свій будинок і копати могилу для жителів Донбасу, яких вже «врятував» путін.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!