Фото: ФБ Олександр Беліменко
Меморіальну дошку встановили на фасаді билбасівської опорної загальноосвітньої школи, в якій навчався захисник.
Старший матрос, водій санітарного автомобіля 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергій Майборода народився 2 грудня 1971 року в селищі Билбасівка Слов’янського району Донецької області. Після закінчення Слов’янського технікуму (фах — автослюсар) служив строкову службу в Красноярському краї РФ.
За словами односельців, Сергій завжди мав проукраїнську позицію. Тож ніхто не здивувався, коли на початку 2017 року він підписав контракт із ЗСУ й пішов захищати рідний Донбас.
«Він був вірним побратимом, ніколи не відмовляв у допомозі», — розповідає про бійця його однополчанка Людмила.
Життя Сергія Майбороди обірвалося 1 липня 2019 року. Близько 10:50 російські бойовики, порушуючи всі можливі норми міжнародного гуманітарного права, обстріляли з ПТРК санітарний автомобіль «Хаммер» морпіхів, який вивозив із передової пораненого бійця.
Від прямого влучання протитанкової керованої ракети 47-річний Сергій, який був за кермом, загинув миттєво. Санінструктор Ірина Шевченко, яка була разом із ним, невдовзі померла в лікарні. З усіх, хто був у машині, вижив лише поранений боєць, котрого евакуювали.
Поховали Сергія Григоровича в рідній Билбасівці. Окрім двох дорослих дітей, у нього залишилися дружина й онуки.
Організував виготовлення і встановлення меморіальної дошки голова благодійної організації «БФ» Українські серця" Олег Баркаренко з Херсону. Також він ініціював церемонію відкриття дошки Сергію Майбороді, для чого спеціально приїхав на Схід.