Росіяни звинуватили Богдана Ковальчука у диверсійній діяльності. Він не погодився на «помилування» окупантів й вже 9 років із 10 перебуває у в’язниці.
Український патріот Богдан Ковальчук вже половину життя перебуває в російській неволі/ Фото з відкритих джерел
Російські окупанти тримають в неволі українських захисників та мирних людей з проукраїнською позицією. Зокрема людей утримують на територіях квазіреспублік, серед них є і діти. Тут нині перебуває наймолодший ув’язнений Богдан Ковальчук. Він один із, імовірно, десятків політично переслідуваних підлітків на окупованих територіях України, де російська влада терором культивує послух, пише Медійна ініціатива за права людини.
Історія Богдана почалася у «донецькій республіці» 12 вересня 2016 року, коли тамтешнє «міністерство держбезпеки» оголосило, що викрило сімох «неповнолітніх диверсантів» з Ясинуватої — одного з важливих залізничних вузлів між Донецьком і Горлівкою.
Хлопців нібито завербувала СБУ, щоб підривати цивільні й військові авто і пускати під укоси потяги. Місцеві спікери демонстрували й роздмухували обурення: українські спецслужби вербують дітей!
Згодом назвали імена сімох «диверсантів»: Владислава Пазушка, Максима Солодовнікова, Богдана Ковальчука, Дениса Хмеленка, Ярослава Миронова, Арсенія Белавіна і Дениса Коваля. Пізніше — п’ятьох: Ковальчука, Пазушка, Хмеленка, Солодовнікова і Миронова. На одному з фото, яке ілюструвало повідомлення про те, що хлопців нібито відвідали співробітники ООН, їх лише четверо.
Фото взято: МІПЛ
Тоді українські медіа припускали, що Белавіну і Ковалю вдалося виїхати з окупованої території до арешту. Про Белавіна інформація згодом підтвердилася.
Тих, кого спіймали, «уповноважена з прав людини» в Донецьку Дар’я Морозова просила главу «республіки» відпустити. Родичам тоді також обіцяли, що хлопців відпустять. Натомість всіх «засудили».
За даними МІПЛ, лише наприкінці грудня 2019 року Морозова повідомила про помилування «диверсантів», не назвавши ні кількості, ні імен звільнених хлопців. На оприлюднених нею фото їх троє. Завдяки давнішим «викривальницьким» відео і фотографіям у соцмережах хлопців, що вже дуже подорослішали, можна ідентифікувати: це Максим Солодовніков, Денис Хмеленко і Ярослав Миронов.
Фото взято: МІПЛ
Медіа стверджували, що умовою помилування була згода хлопців відмовитися від обміну полоненими й залишитися на території «республіки». Решта, ймовірно, відкинули таку пропозицію окупаційної влади.
Наступного дня після помилування Солодовнікова, Хмеленка і Миронова за обміном звільнили. Дениса Коваля, якого весь цей час тримали окремо від «подільників» у Макіївській 32-й колонії, де розмістили дорослих політичних в’язнів-чоловіків.
Лише тоді стало зрозуміло, чому Коваль не потрапив на знущальницькі відео «МГБ». Він виявився дорослим чоловіком, а не підлітком. Головне — саме в той час його нещадно катували. Ковалю, як він розповідав після звільнення, переламали всі ребра і вирвали майже всі зуби.
За ґратами після 2019 року залишилися 17-річні на момент затримання Владислав Пазушко — у 87-й Микитівській колонії в Горлівці — і Богдан Ковальчук, у 28-й колонії в Торезі.
Ковальчук, який твердо відмовився від помилування, розраховуючи на обмін, в ув’язненні вже майже дев’ять років. Це рівно половина його життя.
Батько і родичі по батьківській лінії в житті Богдана участі не брали, хлопця виростили мама, бабуся і прадід. Він єдиний син і єдиний внук.
МІПЛ повідомляє, що прадід його повернення з полону не дочекався. Перед ув’язненням Богдана 80-річного чоловіка сильно побили, згадує його донька Тетяна Гоц, бабуся Богдана.
Вранці одного дня влітку 2016 року сусіди бачили, як з його будинку вийшов незнайомий чоловік. Стривожилися, коли ні того дня, ні наступного, господар не вийшов надвір. Зайшли до нього, хутко зателефонували доньці: чоловік лежав побитий. З речей у будинку нічого не взяли. Він так і не розповів нікому, хто і навіщо до нього приходив.
Богдана і решту так званих диверсантів — усі хлопці були знайомі один з одним і дружили — заарештували 31 серпня на виїзді з окупованої Ясинуватої. За словами Тетяни Гоц, онук збирався жити з нею в Торецьку, навчатися в коледжі на автослюсаря. Вже навіть виїхав, але мав повернутися в рідну Ясинувату по якусь довідку, без якої, як він сказав, його не могли оформити на навчання.
Богдан Ковальчук (крайній ліворуч) разом з іншими затриманими підлітками/ Фото взято: МІПЛ
Плани Богдана так і не здійснилися. Донецьке «МГБ» зробило 17-річного Ковальчука лідером «банди». Місцевий «суд» дав йому за це десять років колонії. Коли рф анексувала окуповані українські території, так званий вирок переглянули за російським законодавством, але в результаті не змінили. Тобто в неволі Богдану бути ще півтора року. Родичів жахають думки про те, як йому вибратися з окупованих територій після звільнення. І вони, і сам Богдан все ще сподіваються, що його обміняють.
У 2019 році, каже бабуся хлопця, Богдана таки збиралися обміняти: їй телефонували українські правоохоронці, розпитували про особливі прикмети та імена, якими онука називали в дитинстві. Але шукали його чомусь у 32-й колонії, в якій він ніколи не був, хоча родичі передавали документи, які свідчили про утримання Богдана в Торезі. В результаті з «ясинуватських диверсантів» у 32-й колонії знайшли єдиного, хто там був, Коваля, але не Ковальчука.
Зі слів бабусі, Богдан досі не шкодує, що не погодився на «помилування». Вважає таку угоду зрадою, а зраду для себе — неприпустимою.
«Він не скаржиться. Коли я з ним спілкувалася, він казав: „Я все стерплю, не переживай“. Він такий впертий, мов бичок», — каже Тетяна Гоц.
Про подальшу долю Владислава Пазушка і трьох «помилуваних» хлопців — Максима Солодовнікова, Дениса Хмеленка і Ярослава Миронова — нічого не відомо: їхні родичі не шукали уваги медіа, їхні соцмережі не оновлювалися з серпня 2016 року, коли їх ув’язнили.
За даними МІПЛ, «невиїзні» Солодовніков, Хмеленко і Миронов могли потрапити під примусову мобілізацію в «республіках» кінця 2021-початку 2022 років, але це тільки припущення.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!