Сьогодні 35-та річниця Чорнобильської катастрофи

26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано, і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю в 300 Хіросім.

Фото: 5.uaПожежу після вибуху не могли погасити 10 днів, і весь цей час радіоактивні частинки надходили в навколишнє середовище. В радіусі 30-кілометрової зони від станції були евакуйовані понад 115 тисяч чоловік. У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь більше півмільйона людей, 6 393 з них — уродженці Донецької області.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн — Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим — сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення, яке, однак, не містило жодної інформації про масштаби трагедії.

1-го травня 1986 року мільйони людей вийшли на демонстрації, отримуючи небезпечні дози випромінювання радіації. Офіційно про наслідки та небезпеку вибуху влада повідомила лише через два тижні.

Задля запобігання розповсюдження радіації, наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом».

З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт, зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

Фото: ti-ukraine.org29 листопада 2016 року на об’єкт було встановлено арку Нового безпечного «саркофагу». За задумом проєктувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.

Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню.

Нещодавно у Чорнобиля з'явився офіційний додаток Chornobyl App з доповненою реальністю, аудіо-гідами та розсекреченими документами КДБ.

Додаток виконує функцію віртуального гіда, що розширює досвід перебування у Зоні Відчуження, надаючи більше інформації про оточення завдяки:

— авторським аудіогідам;
— сферам 360°;
— AR-доповненням;
— історичним фото.

Усі ці функції активуються при проходженні маршруту та роблять подорож неймовірно цікавою. До уваги мандрівників представлено 7 маршрутів та 44 локацій, кожна з яких заслуговує окремої уваги і має унікальну історію. Інформація розміщена двома мовами, українською та англійською, тому будь-хто зможе скористатися цією функцією та сформувати власний досвід відвідування Чорнобилю.

У додатку Chornobyl App зібрана вичерпна інформація по історії трагедії, розсекречені документи КДБ, карти забруднення, новини по сучасному стану Зони Відчуження, її науковим та культурним проєктам, а також спростування поширених фейків.

Завантажити додаток можливо за посиланнями: https://chornobyl.app;
IOS: https://apps.apple.com/tt/app/chernobyl-app/id1528759848;
Android: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.chrnmobile.

Також цього року Український інститут національної пам’яті підготував дайджест з 11 видавничих і візуальних продуктів, які будуть корисними тим, хто хоче більше дізнатися про трагедію на Чорнобильській АЕС.

Чорнобильська трагедія. Нариси з історії

Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів системно підходить до вивчення найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Збірник починається з передумов аварії у 1970−80-тих роках і завершується нарисами, присвяченими унормуванню постчорнобильського життя та закриттю АЕС уже в сучасній Україні. Таким чином Барановська пропонує комплексний погляд на проблему аварії на ЧАЕС. Збірник є у вільному доступі за посиланням: https://cutt.ly/MtZpAS3.

Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС

Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу. Все, що знало і приховувало від людей «всевидяче око» КГБ, — в одній науковій праці, створеній спільними зусиллями Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту історії України НАН України та Українського інституту національної пам’яті, доступне за посиланням: Перший том: cutt.ly/NtZpXc7 Другий том: https://bit.ly/3hCFMJD.

Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків

На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого Чорнобильській катастрофі, уже підготовлено чимало хороших журналістських матеріалів. Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання «Настоящее Время» Дмитра Трещаніна. Спираючись на архівні документи, журналісти відтворюють «буденний жах» катастрофи, де абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський «сухий закон», щоб зняти напругу на психіку людей у місцях евакуації, або як з’явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха. Доступ: https://cutt.ly/HtZpSlh.

Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи

Книга відомого історика Сергія Плохія, видана 2019 року, охоплює історію Чорнобильської катастрофи від моменту вибуху аж до закриття станції. Вчений показує, як справжньою причиною найбільшої ядерної катастрофи людства стала не конкретна помилка окремої людини, а створена в СРСР система закритості та секретності, яка приховувала інформацію про трагедію навіть від фахівців, котрі повинні були її ліквідувати. Досліджуючи проблему Чорнобильської катастрофи, Плохій приходить до висновку, що аварія стала не лише лихом планетарного масштабу, а й вироком радянській авторитарній системі.

Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього

Над художньо-документальним романом про Чорнобиль білоруська письменниця та нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич працювала кілька десятиліть. Вперше українською книга вийшла 1998 року у перекладі Оксани Забужко. Друге, доповнене, видання роману українською з’явилося у 2016-му. «Чорнобильська молитва» — це насамперед можливість почути живі голоси тих, кого торкнулася катастрофа. Але крім людської перспективи, є й глибша — усвідомлення землі як спільного дому, котрий людина ділить з мільйонами інших живих істот, і за руйнування якого відповідає.

Чорнобиль

Серіал американського каналу HBO та британського Sky Atlantic знову привернув до Чорнобиля увагу всього світу. Ліквідатор, еколог і письменник Сергій Мирний назвав його «найпотужнішим, наймасовішим, найбільш технологічно зробленим кінематографічним висловлюванням на тему Чорнобиля». Згідно з IMDb, «Чорнобиль» очолив перелік 250 найвище оцінених телесеріалів в історії.

The Real Chernobyl

Документальний фільм британського каналу Sky Atlantic, який був знятий по «гарячих слідах» серіалу «Чорнобиль». Творець «The Real Chernobyl» Крейг Мейзін зазначав, що хоче розказати «непроговорену реальну історію» Чорнобильської катастрофи. Про те, як пережили її, у фільмі розповідають безпосередні учасники ліквідації: пожежники, водолази, пілоти, сім’ї, евакуйовані з Прип’яті. Доступ: cutt.ly/YtZL9uK.

Чорнобиль: Два кольори часу

Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята «по гарячим слідам» зразу після аварії. Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали у СРСР на центральному телебаченні. Саме робота Ігоря Кобрина лягла в основу серіалу НВО та Sky Atlantic «Чорнобиль». Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії «Чорнобиль. 3828»: cutt.ly/RvTVRw6. Також рекомендуємо інтерв’ю режисера для порталу «Радіо Свобода»: https://cutt.ly/ovTBENQ.

Розсекречена історія. Чорнобиль: що встановило розслідування катастрофи?

У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми «Суспільного» відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі. Доступ: https://cutt.ly/DvsOorP.

Розщеплені на атоми

Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв’ю. Доступ: https://cutt.ly/rtZLLAO.

Земля забуття

Французько-український художній фільм, який розповідає про Чорнобильську катастрофу через призму особистої трагедії звичайних жителів Прип’яті. Стрічка стала дебютом для французької документалістки Мішель Боганім. У фільмі зіграла голлівудська акторка українського походження Ольга Куриленко.