Деяких маріупольців уже трясе від люті - тоді, коли їм доводиться виживати фактично просто неба на морозі, не маючи житла навіть для ночівлі, керівництво «днр» звітує про те, як успішно регіон розвивається і яких успіхів у його інтеграції та відновленні економіки вони досягли.
Маріуполь, січень 2025 року. Фото від місцевої мешканки
У так званій донецькій республіці окупанти вирішили замість потужної промисловості, яка заживлювала всю Україну та закордон, розвивати харчову промисловість. Про це уже відзвітував «голова «днр» Денис Пушилін, який раптово побачив потенціал у пекарнях та ковбасних цехах.
«Ми розглянули та схвалили шість нових інвестиційних проєктів, запропонованих учасниками вільної економічної зони. Інвестори планують зайнятися будівництвом нових промислових об'єктів у регіоні, а також виробництвом ковбасних виробів та випічки», — заявив він під час крайньої наради з «керівниками напрямків «днр».
Водночас жителів Маріуполя, на території якого планується запустити кілька нових «харчових підприємств», ініціативою обурені: на місці колишніх заводів сталевари варитимуть ковбасу й міситимуть тісто. Водночас звідки візьмуть кошти на підтримку такої діяльності - не уточнили, хоча для «днр» кожен рубль є сенс вкладати лише у нерухомість, оскільки без житла лишаються тисячі сімей.
«Ось таке гетто. За що боролися? За кріпосне право й збагачення корупціонерів», — скаржиться маріупольчанка.
Скриншот із місцевого телеграм-каналу
Натомість люди вже жартують, що через рік і більше заманювати хоча б якісь гроші буквально доведеться ковбасою й хлібом — оскільки нічого «живого» з підприємств не залишиться з такою владою.
«Жодні інвестори до нас не зайдуть. А років через 5, коли будівництво піде на спад, тут буде таке захолустя, що нам і не снилося», — прогнозують місцеві.
А дехто навіть жартує, що така цікавість інвесторів пов’язана зі збільшенням кількості безпритульних собак та їх нападам на людей. Мовляв, так звана влада нарешті знайшла спосіб, як боротися зі зграями голодних тварин.
«У Маріуполі розмножилось багато кішок та собак, які кидаються на людей. Тому інвестори вчасно з’явилися для будівництва промислових об'єктів із виробництва ковбасних виробів. Буде у них сировина для виготовлення ковбаски», — зауважують маріупольці.
Скриншоти з місцевого телеграм-каналу
Щоправда, на таких «перспективних новинах» окупанти не зупинилися і того ж дня прозвітували про «активну та ефективну роботу глави республіки з федеральними органами влади та федеральними Зборами», проте в чому саме вона проявлялася — не уточнили.
«Усі зацікавлені, щоб якнайшвидше відбувалася інтеграція об'єднаних регіонів у правове та економічне поле. Головне, щоб громадяни відчували покращення життя, інфраструктури. Багато що робиться», — заявила голова ради федерації Валентина Матвієнко.
У місцевих спільнотах на цю заяву вже відреагували — переважно обурливими коментарями.
«Вона це серйозно? Чи це нова форма стендапу? Пройдись містом. Запитай у тих людей, за яких ти нібито переживаєш. Добробут, *ля. Чий? Цих, що у костюмах? Так він за водоканал непрацюючий має сидіти давно. Зла вже не вистачає на них», — обурюється мешканка міста Марина.
А маріупольчанка Людмила додає: зважаючи на такий «добробут», вона про нього не думала навіть у страшному сні.
«Люди третій рік бомжують. Нагорі хоч знають, що таке бомжувати? Мати все і залишитись ні з чим? Навіть у страшному сні я не могла уявити собі, що в 70 років я стану бомжем, маючи трудовий стаж 52 роки. І нікому ти не потрібний. Де покращення життя людей? Активно будують лише іпотеку. Дайте нам житло, яке зруйноване внаслідок бойових дій, і тоді звітуватимете, що все добре», — каже жінка.
Маріупольці ж додають: схема — не нова. Завдяки ній «з лайна — цукерку» зробили уздовж кількох вулиць міста. Доля усіх. до речі, досить сумна — після того, як будинки визнали аварійними, але симпатичними, до них ніяк не доїде техніка, аби почати зносити й відбудовувати інше житло. А без цього процесу отримати інше (навіть тимчасове) житло — неможливо.
«Ви реально не розумієте, для чого зробили фасад? Ідіть ще по вулиці Пашковського будинки подивіться. Така сама херня. Замастили очі цим фасадом, а що всередині, і що під фасадом — жах жахливий. Крадіжка грошей, а людям немає де і як жити», — розповідає мешканка Маріуполя Оксана.
Разом з тим навіть у тих будинках, де нібито окупанти (чи їх різноробочі) виконували ремонтні роботи жити неможливо. Навіть якщо врахувати, що більшість будівельних та ремонтних робіт заморожені, покращень від тих поодиноких тривалих робіт немає. Зокрема, у Маріупольській міськраді зауважують, що навіть у тих квартирах, які вже «здали» як зроблені, маріупольцям доводиться усе перероблювати. Наприклад, один із власників «відновленого» будинку за адресою вул. Митрополитська, 110/43 самостійно робить ремонт після російських підрядників — бо стіни у квартирі зробили з картону.
«Безвідходне виробництво. Ноу-хау. Стіни зі сміття», — зауважують маріупольці.
Водночас у деяких сепаратистських спільнотах уже анонсували, що наступними місяцями рейди слід чекати уже в населених пунктах поблизу Маріуполя (оскільки в ньому вже все роздерибанили). Згідно з оголошенням, адміністрація захопленої Донеччини планує віддавати «нічийні» дачі родинам «героїв сво», їхнім родинам чи дітям. Тож на питання, де лишається жити маріупольцям, відповідь прозора — на вулиці.
«Проблема в тому, що в місті сараї серед пішохідних проходів виникають, і замість житла для людей — іпотека. Під яку міська земля випаровується із міста», — обурюються люди.
Фото з місцевого телеграм-каналу
Скандали між робітниками завезених з рф підрядників та місцевими виникають і просто неба, навіть коли справа не стосується чийогось житла. Проблема в тому, що вулиці міста засмічують прибудовами, ідея яких — «чим більше буде — тим більше заробим». І навіть проросійські блогери відзначають, що за часів України, до окупації міста, Маріуполь насправді був в рази кращим — навіть у найгірші, «найсіріші» періоди.
«Адміністрація Маріуполя йде лайновим шляхом у питанні засмічення міста всілякими сараями як у якомусь колгоспі. Навіть український голова Маріуполя Бойченко хоч і хохол, але віддам йому належне — за кілька років до сво він ввів у Маріуполі дизайн-код для створення єдиного образу міста, почав боротьбу з незаконними, захаращуючими проспекти та вулиці або псуючими зовнішній вигляд міста будівлями, кіосками. Місто реально стало комфортнішим. Тому мені дуже сумно, що х@хли були ефективнішими, вимогливішими, важливішими у питаннях формування міського середовища», — розповідає маріуполець.
Нині ж він скаржиться, що після «обнулення» (бомбардування міста та стирання його з землі ракетами й снарядами — ред.) влада Маріуполя захаращує місто й не використовує шанс зробити його комфортним, позначивши більш жорсткі вимоги до підприємців у питаннях формування міського середовища.
«Адміністрації не цікаві наші інтереси. Тому перед відновлюваним будинком зв’язку з’явився якийсь новий котячий лоток з черговою шаурмою чи цигарками, або іншою на**й не потрібною попільничкою», — обурений чоловік.
Маріупольці ж визнають: на їх пам’яті за всю історію життя у місті ще ніколи не було такого свавілля як зараз.
«Причому у всіх сферах та ракурсах — крадіжка, хабарництво, свавілля — і так по колу. Немає більше в донецьких керівників жодного страху та обережності, а майже безмежна влада — є», — скаржиться Мар’ян.
Скриншоти з місцевого телеграм-каналу
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!