ЗСУ атакують «горловину» ворожого вклинення біля Добропілля, ДРГ росіян проникають у Покровськ: ситуація на східному фронті

Окупанти не припиняють атакувати біля Покровська задля окупації міста. Однак ЗСУ намагаються вибивати ворога, а в районі Добропілля контрактують росіян й витісняють із позицій.

ЗСУ атакують «горловину» ворожого вклинення біля Добропілля, а росіяни проникають ДРГ у Покровськ/ Ілюстративне фото Генштаб

Понад 100 атак армія рф здійснила на фронті Донеччини минулої доби. Найбільше окупанти тиснуть на Покровському напрямку.

За даними Генштабу, наші захисники зупинили 43 атаки агресора у районах населених пунктів Шахове, Вільне, Котлине, Новопідгороднє, Новоекономічне, Родинське, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Промінь, Лисівка, Удачне, Дачне, Новоукраїнка та в бік Новопавлівки.

На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 22 ворожі штурми у районах Комишувахи, Зеленого Гаю, Обратного, Ольгівського, Олександрограду та у напрямку Іванівки, Соснівки, Філії.

На Лиманському напрямку ворог атакував 17 разів, намагаючись просунутися вперед поблизу населених пунктів Карпівка, Греківка, Середнє та в напрямку Дробишевого, Шандриголового, Дерилового.

Військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що на Покровському напрямку противник ще продовжує готуватися до штурму Покровська. Ворог намагається якомога глибше «інфільтруватися» у південно-західні райони міста своїми малими та надмалими диверсійно-розвідувальними групами.

«На цей час вони фіксуються в районі селища Звірове, у районі вулиці Київської, а також в Леонтовичах та Троянді, — пише Машовець. — На цей час ЗСУ поки що вдається не допустити значного накопичення противника на цій місцевості, але ті, хто вже проник, там присутні. Вони, час від часу, знищуються, але на зміну знищеним знову потроху повзуть нові. Проблема полягає в тому, що через недостатність боєздатної піхоти ЗСУ поки що не можуть одночасно і повністю вибити їх звідти та забезпечити суцільну лінію оборони. Тому доводиться це робити поступово, а це, своєю чергою, дає ворогу час для проникнення все більшою кількістю диверсійно-розвідувальних груп, а також малими та так званими надмалими штурмовими групами».

В цілому подальший розвиток ситуації безпосередньо на Покровському напрямку, на цей час, безпосередньо залежить від ситуації на Добропільському напрямку, додає Машовець.

«Якщо командування 51-ї ЗВА і всього угруповання військ (УВ) противника „Центр“ „спалить“ там свої резерви, підготовлені до штурму самої агломерації, то очевидно, що нібито „майже зумовлений“ успіх всієї їх „Покровської наступальної операції“ стане гіпотетичним», — пише оглядач.

Тим часом на Добропільському напрямку командування 51-ї ЗВА противника, як зазначає Машовець, переоцінило власні реальні можливості. Як з’ясувалося, ворог не в змозі вирішити відразу два оперативно-тактичних завдання тим набором сил і засобів, які є.

«Війська 51-ї ЗВА противника мали й продовжують мати своєю головною найближчою метою — прорив в районі Шевченка — Білецьке — Родинське — Гришине і блокування з півночі всього району оборони ЗСУ в Покровсько-Мирноградській агломерації, шляхом «перерізання» обох доріг, що ведуть з Покровська до Добропілля, — зазначає Машовець. — Крім того, їм довелося вирішувати ще одне завдання, що виникло у зв’язку з «експромтом» підрозділів 110-ї та 132-ї омсбр, які раніше прорвалися на 15 км на північ від рубежу Затишок — Новоторецьке, до дороги Добропілля-Краматорськ, а саме — утримати це вклинення і його «горловину».

За словами Машовця, на сьогодні ні те, ні інше завдання не виконано військами 51-ї ЗВА противника. Через що графіки «Покровської наступальної операції» зриваються.

«Ба більше, за деякими фрагментарними відомостями вороже командування було змушене стягнути на цей напрямок додаткові сили й засоби для „вирівнювання обстановки“, — додає Машовець. — Не можу сказати, що саме командування 51-ї ЗВА в цьому плані було бездіяльним або нічого не робило. Противник у цій смузі активно маневрував своїми оперативними та тактичними резервами, продовжував спроби атакувати на ряді напрямків з метою утримання вклинення й особливо його „горловини“, продовжуючи при цьому штурмувати Родинське і Красний Лиман, де мав певні успіхи в цій справі. Однак, як з’ясувалося, всього цього було недостатньо».

За словами оглядача, коли противнику все ж вдалося трохи розширити його «горловину», просунувшись на північ від Заповідного, зайнявши Маяк, Паньківку, Нове Шахове і дійшовши до західних околиць Шахового, він утримав залишки свого вклинення на Добропільському напрямку. Однак ситуація продовжувала розвиватися. Кілька днів тому ЗСУ знову контратакували «горловину» ворожого вклинення.

«Щоправда, цього разу не в напрямку Заповідне — Маяк, як це було раніше, а перемістивши свої зусилля на південний схід, із Заповідного в бік Федорівки. В результаті - їм вдалося прорватися до останньої та Бойківки, звільнивши приблизно до 8 квадратних кілометрів, — пише Машовець. — Ба більше, одночасно з цим ЗСУ контратакували у напрямку Володимирівка — Новоторецьке, зумівши знову вийти на Паньківку та Маяк. Є навіть інформація про те, що передові підрозділи ЗСУ дійшли до самого Новоторецького. Це означає, що підрозділи як мінімум двох бригад противника цілком реально можуть опинитися в повному оточенні».

Тим часом на Торецькому (Костянтинівському) напрямку тривають активні бойові дії на південь від Клебанбицького водосховища, а також на його західному та східному кінцях.

«Зокрема ворог атакує у напрямку Щербинівка — Катеринівка й поки що це не призвело до взяття під контроль останнього населеного пункту. Так само поки, що закінчились вперті атаки ворога на північний захід від Диліївки, вздовж залізниці. Окупант раніше встиг зайняти обидві лісосмуги вздовж неї, але, судячи з усього, не може просунутися далі, — пише Машовець. — А ось в смузі 3-го АК, очевидно, противник атакував у напрямку Курдюмівки — Олександро-Шультине. Ворогу вдалося відтіснити українські підрозділи з передових позицій на каналі Сіверський Донець-Донбас на північний захід від Курдюмівки».

Однак, за словами оглядача, повністю захопити Олександро-Шультине противник поки що не зміг. Час від часу його окремі штурмові групи прориваються в село, проте надійно закріпитися там не можуть.

Разом з цим на Сіверському напрямку саме місто зараз перебуває під постійним тиском. Ворог регулярно застосовує авіацію, скидаючи ФАБи по укріпленнях і позиціях, повідомляє військовий на позивний «Мучной».

«Це створює потужне руйнування та змушує наших бійців постійно маневрувати. Окремо стає небезпечно в районі шахти № 6 Сіверського доломітного комбінату. Там тривають спроби противника невеликими групами проникнути у промислову зону, — пише військовий. — Шахта зараз перебуває у сірій зоні - територія фактично спірна, контроль над нею змінюється, бої точкові та запеклі. Паралельно, русаки пробують розширити свій вплив на південному фланзі у районі населеного пункту Переїзне. Там вони поступово намагаються закріпитися, створюючи умови для подальших дій у напрямку Сіверська з боку флангів».

За словами військового, ворог не йде суцільним фронтом, а пробує діяти різновекторно: дрібні диверсійні групи, удари з повітря, поступове підтискання флангів.

«Їхня мета — виснажити оборону, змусити відтягувати сили з центру та створити загрозу оточення», — додав «Мучной».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev