Вадим Водяник мав приватний медичний центр у Сєвєродонецьку. Після окупації міста клініку розграбували, а сам чоловік виїхав до Коломиї починати нове життя. Зараз він працює у Дніпрі, відновлює власну справу та оперує людей у двох областях.
Фото: Вадим Водяник
Росія змусила мільйони людей покинути домівку та вчитися жити спочатку. Війна не оминула й офтальмолога із Сєвєродонецька Вадима Водяника. До повномасштабного вторгнення він працював у власному медичному центрі «Гіппократ». Коли місто окупували, то вдалося вивезти лише кілька апаратів, а більшість колективу клініки роз'їхалася по Україні та світу.
Хірург з 25-річним стажем Вадим Водяник майже весь минулий рік працював на два міста: Коломию та Івано-Франківськ. Консультував, лікував та оперував як у власній клініці, так і в комунальних закладах. Наприкінці 2022 року він переїхав у Дніпро та продовжив власну справу, про це він розповів журналістам «Вчасно».
Чоловік пригадав, як все починалося. Вадим не вірив, що почнеться повномасштабна війна і 24-лютого під звуки вибухів ще проводив операції.
«23 лютого ми приїхали з відпочинку, — згадує офтальмолог. — 24-го працювали. Операції були розписані, люди приїжджали із всієї області, оперували під вибухи. Все зробили».
Вадим хотів залишитися у місті, але донька і дружина наполягали на тому аби виїхати. Спочатку поїхали у Дніпро, потім до Коломиї.
«Ми думали, що до нас не дійде, — каже Водяник. — Ми вже таке переживали. Ніхто не думав, що така війна буде серед Європи. Переїхавши до Дніпра, я вирішив волонтерити, зателефонував в одну клініку потім в іншу. Я ж можу бути корисним для військових. Але сказали не треба. Згодом почало бахкати під Дніпром. Тоді ми виїхали в Коломию до знайомих».
Обладнання з клініки Вадим Водяник не вивозив. Чоловік надіявся, що Сєвєродонецьк вистоїть. А коли місто окупували, то забирати вже було пізно.
«Обладнання складне, це треба інженери аби його розібрати, тому все залишилося там. Згодом дізнався, що хтось вивіз його у сторону Луганська. Майже все викрали, шкода», — розповів чоловік.
Фото: Вадим Водяник
Фото: Вадим Водяник
Переїхавши до Коломиї Вадим пішов працювати у місцеву лікарню. Потім відновив роботу своєї клініки вже в Івано-Франківську.
«Було важко, зайвих грошей не мав на це. Брав кредити. Майже рік ми попрацювали там, а потім вирішили повернутися до Дніпра. Перевіз сюди клініку. Нині працюємо і в своїй і державних лікарнях, — каже офтальмолог. — До Дніпра переїхали, бо тут вся родина: брат, батьки. Ми вирішили, що зараз складний час, і треба бути всім разом. Крім цього, наша Сєвєродонецька лікарня тут. Воно рідніше. Раніше ж у нас був великий, серйозний медичний заклад. А зараз залишилося мало спеціалістів, усі розосередилися по світу. Тому треба офтальмологічні послуги надавати, щоб люди приходили».
Вадим продовжує працювати офтальмологом в Івано-Франківську та Коломиї. Працює вахтовим методом. Зібрали пацієнтів — приїхав, прооперував.
«Я ж там пожив трохи, певна репутація вже є, — розповідає Вадим. — І тепер багато пацієнтів до мене хочуть. У Дніпро вони не поїдуть. Тому домовилися, що буду приїжджати я. Працювати складно через відстань. Далекувато. Причому поїзд один, ходить через день, іноді доводиться їхати з пересадкою в Києві. Але чекаю на деокупацію. Щойно вона буде, то скажу: «Усе — я в цей бік».
Зараз у Дніпрі разом з Вадимом працює його учениця Ірина. Вони удвох продовжили свою справу. Дружина Водяника працює за своїм напрямом, дерматології та косметології. Крім цього, чоловік співпрацює з Сєвєродонецькою та Лисичанською лікарнями.
«З окупації мені передали дуже серйозний УЗД-апарат: і око показує, і за ним. Я дуже радий, що вдалося його зберегти, тому що він зараз неймовірних грошей коштує, — пояснює лікар. — Загалом потихеньку розвиваємося».
У рідному місті Вадима, Сєвєродонецьку, залишився розбитий будинок та розграбована клініка.
«Що там коїться — ми це знаємо з новин. Обладнання вивезли, може, щось залишилося у відділенні, але я не впевнений, — додає Вадим. — За наявності обладнання ми можемо відновитися і почати працювати доволі швидко. У мене є люди, які зі мною поїдуть. Як тільки прапор побачу над Сєвєродонецьком, то скоро буду там. Додому дуже тягне».
Фото: Вадим Водяник
Фото: Вадим Водяник
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!