Міський голова прифронтового Покровська Руслан Требушкін опинився в центрі уваги після свого звернення через соцмережі до Президента Зеленського — російською мовою мер, який покинув своє місто ще на початку повномасштабної війни і невідомо де знаходиться, закликав до мирних переговорів.
У колажі використані скріни з відео ТК Орбіта та фото з відкритих джерел
Виступ мера прифронтового Покровська Донецької області Руслана Требушкіна, виголошений російською мовою у соцмережі, обурів багатьох. Громадськість звинуватила Требушкіна в популізмі та тривалій відсутності в місті під час війни, припускаючи, що звернення — не більше ніж спроба повернутися в політику.
Журналісти «Вчасно» зібрали інформацію про корупційну імперію Руслана Требушкіна, його родинні бізнес-зв'язки та боротьбу за владу, що тягнеться роками. Звертаємо увагу, що за всю свою сумнівну діяльність ця особа так і не отримала належного покарання.
Своє звернення до Президента України російською мовою міський голова Покровська Руслан Требушкін опублікував у Facebook, він закликав до мирних переговорів, підкреслюючи, що «люди втомилися від війни». Також зазначив, що жителі Покровська та Мирнограда, попри постійні обстріли, відсутність опалення та водопостачання, продовжують залишатися у своїх містах, щоб захистити домівки від мародерства. За його словами, як звичайні люди, так і військові, «втомилися від війни» та прагнуть миру.
Зазначимо, що після створення у Покровську військово-цивільної адміністрації у 2022 році, Руслан Требушкін зник з життя міста та його мешканців. Спочатку він іноді з’являвся у місті, а потім остаточно «випарувався». Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну цей чиновник нічого не зробив для своїх виборців, натомість його бачили у Києві, а згодом взагалі з’явилася інформація про те, що Требушкін якимось чином виїхав за кордон.
Отже, з якої країни Требушкін записав своє відеозвернення, не відомо. Якщо він дійсно виїхав, то виникає питання — як це сталося, та хто йому у цьому допоміг?
У коментарях під відеозверненням Требушкіна чимало користувачів розкритикували мера за те, що він висловився російською мовою. Окрім цього, йому дорікають тим, що його давно не бачили в Покровську.
Згодом Покровська МВА, відповідаючи на заяву Требушкіна, наголосила, що посадовці докладають усіх зусиль для наближення перемоги та підтримують президента й уряд у прагненні до якнайшвидшого миру.
Після створення Покровської військової адміністрації у вересні 2022 року подальша доля міського голови Руслана Требушкіна залишається невідомою.
З того ж часу керівником Покровської ВЦА призначено Сергія Добряка, тоді як Требушкіна відправили в простій із виплатою ⅔ від його посадового окладу.
Згідно з декларацією політика, у 2022 та 2023 роках він отримав по 580 тис. 587 грн заробітної плати, що в середньому становило понад 48 тис. грн на місяць із податками. ЦІкаво, за яку діяльність Требушкін отримував ці гроші?
Втім, чим наразі займається міський голова, невідомо.
Сам Требушкін припинив активно вести свої соціальні мережі: у 2023 році в Instagram він лише вітав підписників зі святами, але жодних інших повідомлень про його діяльність на користь громади під час війни немає.
Разом із тим громадськість Покровська активно цікавиться місцем перебування міського голови, адже він давно не з’являвся у публічному просторі й не був помічений у місті.
Зі свого боку, на запит «Вчасно» Покровська МВА відповіла, що законодавство не зобов’язує роботодавця з’ясовувати місце перебування працівника під час простою.
З Єдиного державного реєстру судових рішень України стало відомо, що у квітні минулого року Требушкін розлучився зі своєю дружиною, яка наразі займається нерухомістю в Іспанії. Цікаво, що після розірвання шлюбу Вікторія Требушкіна стала відповідачем за позовом ПриватБанку, який намагається стягнути з неї грошовий борг. Деталі справи поки невідомі, а судовий розгляд призначено на кінець березня. Ймовірно, розлучення було пов’язане з майновими претензіями.
Політична кар'єра Руслана Требушкіна почалася ще у 2002 році, коли він став радником міського голови Димитрова, нинішнього Мирнограда, очолюючи власне ПП «Руслан».
Пізніше Требушкін протягом чотирьох років обіймав посаду президента ТОВ «Донмет» — зі слів мешканців Мирнограду, саме зі збирання металобрухту та зі зв’язків з криміналітетом почалася кар'єра Требушкіна. Після цього несподівано він перейшов на пост директора «Димитрівського багатогалузевого об'єднання комунального господарства». Саме очолюючи це комунальне підприємство, Требушкін балотувався на посаду міського голови Мирнограда та здобув перемогу. На той час він був членом провладної «Партії регіонів» і відкрито висловлював свою відданість їй як під час Революції Гідності, так і після її завершення.
Політик публічно дякував Путіну «за те, що він зробив» та з гордістю передавав допомогу київському «Беркуту» під час Майдану. Цікаво, що цей факт чомусь не привернув увагу правоохоронних органів.
У 2015−2019 роках Требушкін зайняв крісло міського голови Покровська, після чого став народним депутатом від «Опозиційного блоку». Однак цьому передував скандал на одній із виборчих дільниць міста, де підрахунок голосів затягнувся на кілька днів через маніпуляції.
Йдучи з посади мера, він подбав про те, щоб керування містом залишилося в руках його наближених осіб. Спочатку Покровськ очолила його соратниця, секретарка міськради Ірина Сущенко, а згодом її місце зайняв його брат, депутат міськради Олексій Требушкін.
У 2020 році політик відзначився тим, що став одним з ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо конституційності окремих норм антикорупційного законодавства. Зрештою, КСУ ухвалив резонансне рішення, яке скасувало відповідальність за недостовірне декларування та саму систему електронного декларування.
Вдруге Требушкін став мером Покровська у жовтні 2020 року. Нинішня каденція, як і попередня, супроводжувалася численними корупційними скандалами, а непрозорі фінансові схеми стали для міста системним явищем.
Свою брудну політичну кар'єру Требушкін будував на постійному перевзутті на льоту, коли змінював партії. Він то дякував путіну, то одягав вишиванку, а потім наголошував, що його змушують її носити. У 2019 році Требушкін ностальгував за часами Януковича. Взагалі цей політичний діяч — яскравий представник ОПЗЖ, якому чуждо все українське. Мабуть, через це у Требушкіна завжди виникали конфлікти з проукраїнськими активістами та ветеранами АТО/ООС.
Крім цього, Требушкін намагався протягнути у Покровську міськраду чиновника з окупованої території, який працював у «ДНР». Працевлаштування було скасоване завдяки обуренню громадськості.
За інсайдерською інформацією, яку отримали журналісти «Вчасно», ще на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, мер Покровська наголошував, що з росіянами треба домовлятися.
У колажі використані скріни з відео ТК Орбіта та фото з відкритих джерел
За даними руху «Чесно», Руслан Требушкін фігурує у чотирьох антикорупційних справах. Крім того, його діяльність та робота його підлеглих неодноразово ставали об'єктом журналістських розслідувань і моніторингів у різних медіа, зокрема й у «Вчасно».
Попри обіймання посади міського голови, Руслан Требушкін не відмовився від бізнесу, а навпаки — активізував його розвиток за допомогою наближених осіб та освоєння місцевого бюджету. Більш того, існує ймовірність, що через деяких підрядників Требушкін досі може отримувати прибуток з тендерів на Донеччині.
Міцні бізнес-зв'язки будувалися за часів роботи Требушкіна мером Покровська.
Одним із найгучніших скандалів було витрачання десятків мільйонів гривень на різні святкування через співпрацю з Володимиром Пригладем, чоловіком співачки Валевської. Останній отримав понад 8 млн грн із бюджету Покровська.
При цьому перші бюджетні кошти дісталися Пригладю не за організацію свят, а внаслідок сумнівного тендеру на закупівлю автобусів, умови якого були прописані під нього. Так, у 2016 році КП «Управління міського господарства» придбало два автобуси за 1,7 млн грн, хоча їхня реальна ринкова вартість становила від 800 тисяч до 1,2 млн грн.
Приблизно в той самий час чоловік Валевської зареєструвався як приватний підприємець і протягом двох років уклав 15 угод із відділом культури Покровська на 4,5 млн грн. А у 2019 році Требушкін навіть розглядав можливість призначити його своїм заступником.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Схема „розпилу“ бюджету: чиновники Покровська і чоловік співачки Валевської провернули оборудку на 1,7 млн гривень».
Ще один корупційний скандал стосується будівництва ЦНАПу, яке розпочалося у 2017 році та обійшлося місцевому бюджету у понад 50 млн грн. Основним підрядником обрали ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс», як субпідрядник залучалося ТОВ «СІТІ-СТРОЙ 2017».
У 2019 році Рахункова палата провела огляд об'єкта та не знайшла матеріали й обладнання, оплачені коштом Державного фонду регіонального розвитку.
Крім зниклих матеріалів, «Донбас Будіндустрія Сервіс» відзначилось і тісними взаємозв'язками з Русланом Требушкіним. Відомо, що у 2006 році підприємство зареєстрував у Мирнограді Олександр Єршов. Пізніше на його заміну прийшли Дроздова Анастасія та Наталія Прокопова, а директором обрали Антона Вітушинського.
Засновниця Наталія Прокопова виявилась невісткою депутатки Мирноградської міської ради 7-го скликання від партії «ОПЗЖ» та консультантки міського голови Олександра Брикалова — Прокопової Тамари Федорівни.
Крім того, син Прокопової Костянтин був партнером по бізнесу Требушкіна. До політичної кар'єри Требушкін разом з Прокоповим керували ТОВ «Донмет», яке займалося торгівлею відходів та металоломом.
І наостанок, Прокопов володіє ТОВ «СІТІ-СТРОЙ 2017», яке залучалось як субпідрядник під час будівництва ЦНАПу у Покровську. У свій час товариством володів Вітушинський та керував Єршов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Чорні діри», в яких зникають бюджетні кошти: доля найскандальніших довгобудів Донеччини"
Після згортання діяльності цих компаній на ринок вийшло ТОВ «Юніонтрансбілдінг», що постійно змінює реєстраційні дані, не має ресурсів, але отримує мільйонні контракти.
Редакція «Вчасно» раніше розповідала про таємниці успіху найулюбленішої фірми комунальників Донеччини — «Юніотрансбілдінг»: злиття бізнесу та політики.
За даними Опендатабот, найбільшим замовником послуг ЮТБ значиться Служба автомобільних доріг у Донецькій області, на якій компанія змогла заробити понад 378 млн грн. Така «любов» до фірми може пояснюватися існуванням ймовірних зв’язків із Русланом Требушкіним.
На початку листопада 2023 року посада директора перейшла до Станіслава Сущенка, підприємця з Мирнограда, який займається виробництвом будівельних матеріалів із пластмас.
У 2020 році Сущенко балотувався у депутати Мирноградської міської ради від партії «За майбутнє», першим у списку якої був брат Требушкіна — Олексій.
На сторінці Сущенка у соціальній мережі Facebook можна побачити багато дописів Требушкіна, у яких він відзначає теперішнього директора ЮТБ.
Цікаво, що ТОВ не володіє достатньою матеріально-технічною базою для підрядів та постійно подає інформацію про її оренду. Наприклад, вантажні цистерни товариство орендує у ТОВ «Люкс 2020», автогрейдери та асфальтоукладальники — у ФОП Хасенко Миколи Олександровича, спеціальний вантажний дорожньо-ремонтний ТЗ — у ТОВ «СПЕЦ ТРАНС ГРУП 2023».
Зі свого боку, Хасенко разом з Русланом Требушкіним значаться власниками ТОВ «Стиль». Раніше «Вчасно» повідомляло, що Хасенко є родичем дружини Требушкіна.
Крім того, засновниками мирноградського ТОВ «Люкс 2020» знову виступає той самий Микола Хасенко, проте разом із Дмитром Кравченком, який із братом Руслана Требушкіна Олексієм свого часу входили до складу Донецької обласної організації партії «Відродження».
Серед засновників ТОВ «СПЕЦ ТРАНС ГРУП 2023» — Евеліна Подосовська — ймовірно, дружина власника «Юніотрансбілдінг» Андрія Подосовського. Директором «СПЕЦ ТРАНС ГРУП 2023» зазначається директор ТОВ «ЮТБ» — Сущенко Станіслав Володимирович.
Незважаючи на корупційні викриття, зухвалі тендерні махінації та цинічне використання владних повноважень для особистого збагачення, Руслан Требушкін досі залишається недоторканим. Жодне з кримінальних проваджень, порушених проти нього, не призвело до реального покарання. Цей кричущий факт є черговим доказом безкарності, якою користуються впливові політичні діячі, та демонструє параліч антикорупційної системи.
Крім того, Требушкін не відмовляється від своїх політичних амбіцій. Його нещодавнє звернення до президента Зеленського стало нахабною спробою повернутися в публічну політику, але замість очікуваної підтримки викликало шквал справедливого обурення. Громадськість не забула роки його сумнівного керівництва, позначені корупційними схемами та тіньовими бізнес-зв'язками.
Сьогодні мер ховається в тіні, але його спрут продовжує висмоктувати державні кошти через підконтрольні підприємства. Чи понесе він колись відповідальність за свої злочини? Чи є його відеозвернення лише першим кроком до повернення у велику політику? Відповіді на ці питання покаже час, але одне можна стверджувати з упевненістю: суспільство більше не буде мовчки спостерігати за його безкарними діями.