Мати полеглого захисника Ігоря Мединського, чекала на тіло чотири місяці. Вона до останнього сподівалася, що ДНК не підтвердить смерть сина.
Полеглому військовому Ігорю Мединському було 25 років/ Фото: Наталя Зубенко
— Він завжди намагався мене відгородити від поганих новин, постійно казав: «Мам, все добре». Мріяв стати ІТ-спеціалістом. Був щирим, відкритим, тим, хто завжди приходить на допомогу, — розповідає зі сльозами на очах Наталя Зубенко, мама полеглого військового 25-річного Ігоря Мединського.
Він загинув 30 червня під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку.
«Ігор був оператором дронів, я якось не дуже хвилювалася, бо казав, що вони засідають десь і працюють зрання до вечора. Думала, що це не так небезпечно. В той день вони сиділи у підвалі, у них там була кімната і саме туди було пряме влучання. Всі загинули», — розповідає Наталя журналістам «Вчасно».
Фото: Наталя Зубенко
Ігор Мединський родом із Селидового. Тут він ріс й навчався у початковій школі № 6. В 4 класі пішов до гімназії. Після школи вступив до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» на гірничий факультет. Після закінчення університету навесні 2020 року Ігор пішов до армії. Прослужив півтора року у Вишгороді в президентському полку.
«Потім Ігор повернувся додому, а навесні після повномасштабного вторгнення 2022 року він пішов до ТрО міста Першотравневська, — розповідає мама військового. — Там він пробув до січня 2023 року, потім пішов до лав ЗСУ. Знаю, що був під Слов’янськом, сильно не розповідав мені нічого. Казав: «Мам, потім розповім». Останній раз він проїжджав повз дім у жовтні 2022 року. Я йому купила зимову військову форму, він заїхав забрав і більше я його не бачила, тільки по відеозв'язку. Я постійно питала «чи їв щось, чи в теплі», а він казав: «Мам все нормально, все добре».
Фото: Наталя Зубенко
Фото: Наталя Зубенко
Фото: Наталя Зубенко
30 червня 2023 року стало трагічним днем для Наталії. В той день її син востаннє був онлайн о 5:40 ранку. Мама чекала коли він напише, але Ігор мовчав.
«Я чекала повідомлення від нього, але нічого не було. Обід — немає, ввечері теж. То був страшний для мене день, коли син не вийшов на зв’язок, — пригадує Наталя. — 2 липня я почала писати батьку Ігоря, що син не виходить на зв’язок. Він почав мені казати, що, мабуть, у них немає інтернету, почав розповідати, що в них там зі Старлінком щось сталося. Але 9 липня мені повідомили, що Ігор зник безвісти. 12-го я вже поїхала до Дніпра, здала ДНК і чотири довгих місяці чекала результатів. Сподівалася, що це не мій син».
21 жовтня Наталя отримала сповіщення, ДНК співпало — це був її син Ігор Мединський. 26 жовтня жінка забрала тіло сина на Батьківщину у Селидове, там його провели в останню путь.
Нині рідні полеглого захисника просять надати Ігорю звання Герой України (посмертно). Для цього просять підписати зареєстровану петицію.
Фото: Наталя Зубенко
Фото: Наталя Зубенко
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 36 років назавжди: на фронті загинув військовий із Попасної
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!