Просування росіян на фронті, протести за незалежність НАБУ та черговий раунд переговорів з рф: важливе за тиждень

Ослаблення антикорупційних структур та протести

22 липня президент підписав закон, який передає в руки генерального прокурора значний контроль над НАБУ та САП — незалежними антикорупційними органами. Це викликало масові протести в Києві та інших містах.

Громадянське суспільство звинуватило владу у підриві демократичної прозорості. Міжнародні партнери, зокрема Німеччина, Франція, Велика Британія, висловили серйозну стурбованість через закон про НАБУ та SAPO. Урсула фон дер Ляєн заявила, що компромісу щодо антикорупційної незалежності не може бути. У відповідь на протести Зеленський подав до ВРУ законопроєкт, який має посилити незалежність антикорупційних органів. Його розгляд призначено на 31 липня.

Ситуація на фронті

Російські війська продовжують тактику масованих повітряних атак по об'єктах критичної інфраструктури, тоді як Україна нарощує ефективність дронових ударів по тилових цілях супротивника, особливо на території рф.

Пріоритет — Покровськ: російське командування прагне обійти українську «фортецю» з флангів. Вже у липні рф накопичила великі сили біля міста, що створює загрозу потенційного оточення оборонців.

Пробні фронтальні атаки з півдня та південного сходу в бік Покровська свідчать про те, що у ворога також є певний задум у цьому плані, який, очевидно, містить елемент так званого «сковування» сил та резервів угруповання ЗСУ на внутрішніх флангах «оточеного» міста.

У Покровську вже фіксуються ворожі ДРГ, які вже влаштовують засідки.

Тим часом, в охопленому війною місті лишається понад 1300 людей. Кількість заявок на евакуацію зросла до 18−25 на день. Через наближення фронту у Покровськ вже майже неможливо доставити гуманітарну допомогу людям. Також в місто вже не заїжджають волонтерські організації.

Переговори в Стамбулі

23 липня відбувся «третій раунд» переговорів української та російської сторін. Зустріч тривала лише ≈40 хвилин, й не дала жодного просування по ключових питаннях — припинення вогню та зустрічі на рівні президентів, адже позиції сторін залишаються незмінно протилежними. Головною досягнутою домовленістю став гуманітарний крок — обмін військовополоненими, а також передача тіл загиблих. Росія наполягає на серії коротких гуманітарних пауз на фронті (24−48 год), тоді як Україна вимагає повноформатного і тривалого припинення вогню.

Також Україна запропонувала провести до кінця серпня саміт за участі президентів України, Росії, США й Туреччини — як крок, який міг би «розблокувати» переговори. Росія відповіла, що така зустріч можлива лише після згоди щодо тексту угоди, а не для початку обговорень з «чистого листа».

Окупована Донеччина переходить на жорсткий графік водопостачання

Водосховища так званої «днр» вже обміліли, води не вистачає ні на промислові потреби, ні на сільське господарство, ні на людей. Відтепер окуповані населені пункти отримують воду раз на три дні. Проблема, яка роками накопичувалася в тіні окупації, тепер переросла в масштабну катастрофу. Вода, базова потреба людини, стала дефіцитом, а черги до водовозів — новою реальністю для мешканців.

Понад 70% промислових підприємств Донеччини припинили роботу через війну

у 2021 році на підконтрольній Донеччині працювало 46 провідних підприємств, зокрема: металургійних — 10, машинобудівних — 24, вугледобувних — 12.

Через повномасштабне вторгнення, з 46-ти роботу припинило 34 підприємства, зокрема: металургійні - 10, машинобудівні - 14, вугледобувні - 10.

Реорганізація уряду

Кабмін ухвалив низку рішень щодо реорганізації уряду, зокрема скоротивши чотири міністерства. Міністерство національної єдності приєднають до Мінсоцполітики, створивши нове — Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України.

Також ліквідовано Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Їх функції покладуть на Міністерство економіки, створивши нове — Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Окрім того, ліквідовують Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Його функції покладуть на Міністерство оборони.

Нардеп з Донеччини виявився старшим агентом російської ФСБ

Нардепа від забороненої ОПЗЖ Федора Христенка підозрюють у держзраді.

За даними слідства, він посилював російський вплив на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Після початку повномасштабного вторгнення Христенко втік за кордон і звідти продовжував свою протиправну діяльність.

Нардепа завербували за президентства Януковича. Під час Революції гідності він виконував завдання російської спецслужби. Також зібрали докази, що Федір Христенко був тісно пов’язаний з Юрієм Іванющенком — агентом російських спецслужб у «ДНР», та з покійним колаборантом Арменом Саркісяном.

Україна провела девʼятий етап обміну