Вищий антикорупційний суд відмовив дружині голови Антимонопольного комітету України та колишнього начальника Донецької ОВА Павла Кириленка у виїзді за кордон.
Алла та Павло Кириленки/ у колажі "Вчасно" використані фото з Фейсбук, ВАКС, з відкритих джерел
Алла Кириленко, яку обвинувачують у пособництві незаконному збагаченню чоловіка, просила дозволити їй поїздку для короткострокової відпустки та відпочинку. Однак суд дійшов висновку, що ризик її неповернення в Україну залишається актуальним, повідомляє «Вчасно».
Клопотання про виїзд за кордон подав захисник Алли Кириленко. Він просив дозволити обвинуваченій залишити Україну на період із 20 до 28 червня 2026 року.
Сторона захисту наполягала, що Кириленко сумлінно виконує всі покладені на неї процесуальні обов’язки, вчасно прибуває до суду, не порушує умов запобіжного заходу та не вчиняє дій, які могли б свідчити про затягування розгляду справи. Також захист зазначав, що поїздка припадає на період між судовими засіданнями, а тому не мала б вплинути на розгляд кримінального провадження.
Окремо адвокат посилався на право на відпочинок та психоемоційне напруження, пов’язане з тривалим судовим процесом і безпековою ситуацією в Україні.
У суді сама Алла Кириленко пояснила, що її діти з 2 червня вже перебувають за кордоном разом із її батьками та планують залишатися там до середини липня.
Прокурорка САП заперечувала проти задоволення клопотання. Вона наголошувала, що можливість відпочити є і в Україні, а перебування дітей за кордоном, навпаки, може посилювати ризик неповернення обвинуваченої.
ВАКС відмовив у задоволенні клопотання. Суд нагадав, що 18 травня 2026 року вже
продовжив процесуальні обов’язки для Алли Кириленко до 18 липня. Серед них —обов’язок не залишати межі України без дозволу суду.
Тоді суд визнав актуальними два ризики: можливість переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Саме ризиком переховування суд пояснив необхідність збереження заборони на виїзд за кордон.
У новій ухвалі судді зазначили, що Алла Кириленко обвинувачується у пособництві незаконному збагаченню — тяжкому корупційному кримінальному правопорушенню.
Крім того, судовий розгляд уже наближається до завершення: письмові та речові докази обвинувачення вже досліджені, як і частина доказів захисту. На думку суду, саме наближення справи до завершення може підвищувати ризик переховування, адже перспектива можливого покарання стає реальнішою.
Одним із ключових аргументів суду стало те, що діти та батьки Алли Кириленко вже перебувають за кордоном. Суд зазначив, що в разі виїзду обвинувачена може залишитися там разом із дітьми, зокрема продовживши їхнє навчання дистанційно в українській школі.
Також ВАКС звернув увагу, що хоча захист посилався на арешт майна батьків Алли Кириленко, сам факт їхнього тривалого перебування за кордоном разом із дітьми свідчить про те, що майновий стан родини дозволяє такі поїздки.
У підсумку суд дійшов висновку, що ці обставини лише підтверджують актуальність ризику переховування від суду.
Суд критично оцінив посилання захисту на необхідність відпочинку. В ухвалі зазначено, що сторона захисту не довела обов’язковості чи терміновості такої поїздки саме за кордон.
Окремо суд звернув увагу на посилання адвоката на ст. 45 Конституції України, яка гарантує право на відпочинок. На думку суду, цей аргумент не є релевантним, оскільки сама Алла Кириленко повідомила, що офіційно не працевлаштована.
ВАКС також наголосив, що належна процесуальна поведінка обвинуваченої є не винятком, а нормою за умови застосування до неї запобіжного заходу. Тобто те, що вона не порушувала покладених обов’язків, суд розцінив як підтвердження ефективності чинних обмежень, а не як підставу для їх послаблення.
Це рішення ухвалене невдовзі після того, як ВАКС вдруге відмовив у виїзді за кордон самому Павлу Кириленку. Голова АМКУ просив дозволити йому відрядження до Парижа для участі в засіданні комітету Організації економічного співробітництва та розвитку. Він переконував суд, що його особиста присутність необхідна для представлення України в процедурі набуття статусу асоційованого члена комітету.
Однак суд тоді також не погодився тимчасово зняти обмеження на виїзд. Під час розгляду судді звертали увагу, що окремі функції голови АМКУ можуть виконувати його заступники, а Україну на міжнародному заході може представляти не лише сам Кириленко.
Таким чином, суд уже двічі за короткий час відмовив у закордонних поїздках обом фігурантам справи — спочатку Павлу Кириленку, а тепер і його дружині Аллі.
НАБУ та САП стверджують, що у 2020−2023 роках, коли Павло Кириленко очолював Донецьку обласну державну адміністрацію, його родина набула активів на понад 72 млн грн, законність походження яких слідство ставить під сумнів.
За версією обвинувачення, нерухомість і транспортні засоби оформлювали на родичів дружини посадовця. Частину цього майна, як вважають детективи, Кириленко не відобразив у деклараціях.
Павлу Кириленку інкримінують незаконне збагачення та недостовірне декларування. Його дружину Аллу Кириленко обвинувачують у пособництві незаконному збагаченню.
Подружжя провину заперечує.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!