Очеретине — населений пункт неподалік Авдіївки, до лінії фронту звідти менш як 5 км. В селище долітають російські міномети, артилерія, дрони. У такій небезпеці тут досі лишають жити близько 80 осіб.
В селище Очеретине лишають жити близько 80 осіб/ Скриншот із відео
Прифронтові населені пункти щодня відчувають на собі руку російських окупантів. Вони безперервно обстрілюють села та міста різними видами зброї.
Попри небезпеку, майже на лінії вогню досі живуть люди. Туди приїжджають волонтери аби евакуювати їх або доставити необхідну гуманітарну допомогу.
Так нещодавно Очеретине відвідав волонтер і громадський діяч Микола Осиченко. Він разом із поліцейським екіпажем «Білий янгол» доставив гуманітарку та показав, в яких умовах живуть люди.
Їх поїздка розпочалася з Покровська. Їдучи до Очеретиного по дорозі на узбіччі Осиченко зафільмував кілька залишених розбитих автомобілів. Перед селищем волонтери вдягли броню.
«Вже тут починаються жорсткі бойові дії. Попереду падають КАБи, але ми їдемо туди, бо там люди», — каже Осиченко.
Селище Очеретине зустріло волонтерів розбитими будинками із вирвами від КАБів. У центрі населеного пункту стоїть розбита церква, єдине що вціліло — це статуетки янголів, які стоять на вході.
Скриншот із відео
Далі волонтери підїхали до місцевого магазину, там їх зустріла дівчина років 25. Вона відкрила червоні металеві двері, аби прийняти гуманітарну допомогу. А вже звідси її мають забрати інші жителі селища, їх тут лишилося близько 80.
«Навкруги все бахає, все розбите, але все ще живуть люди», — коментує Осиченко.
Він запитав місцеву бабусю Раю, чому та не виїжджає з Очеретиного. На що вона дала коротку відповідь: «Та куди? І ні з чим».
«У мене тут родичі всі, бабусі 83 роки, ну куди я її повезу? Вона ледве ходить. Страшно, але живемо», — відповідає дівчина, яка відкривала магазин, на запитання про евакуацію.
Скриншот із відео
Скриншот із відео
Дівчина живе з рідними в одному будинку. Люди займаються городніми справами й тримають курей. Крім цього, мають багато тварин, особливо котів.
«У нас шестеро, ще є сусідські. Годуємо всіх кого можемо», — додає дівчина.
Увесь цей час, поки волонтери спілкувалися з людьми, поруч вибухали снаряди. В деяких моментах люди розбігалися у різні сторони, аби хоч якось себе убезпечити.
Скриншот із відео
Місцева жінка на відео показала вирву, яка утворилася на їхньому подвір'ї на початку квітня. Каже, що все навкруги посікло дрібними уламками. Осколки потрапили навіть в собачу будку, на щастя, тварина лишилася живою, однак сильно наляканою.
Люди зізнаються, що жити тут важко і страшно і єдине, що тут добре відчуваєш — це інстинкти виживання.
«Ти тут стаєш як тварина, працюють тільки інстинкти виживання. Тут погано, страшно, але хай там як — намагаєшся лишатися людиною. Це важливіше за багатства й будь-яку славу», — додає дівчина.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!