Росіяни, яких вдалося зафіксувати на відтинку, ховаються у купах сміття, щоб зігрітися та водночас сховатися від наших дронів. Водночас тривожні «дзвіночки» (на кшталт застосування важкої техніки та спроб прориву) вже фіксуються.
Фото: 66 ОМБр
На Лиманському напрямку окупанти з початку 2026 вдаються до штурмів — не лише піхотних (яких навіть стало менше), а й до механізованих. Важкоброньовану техніку помічають біля лінії зіткнення, що може свідчити, що росіяни спробують прорвати оборону.
Оптоволоконні дрони на напрямку продовжують заподіювати найбільшу шкоду Силам оборони. На цей вид зв’язку не діють ані морози, ані снігопади, тому з боку Сил оборони техніка для відбиття атак рф майже не застосовується, пояснює журналістам «Вчасно» Василь Денисюк, молодший сержант 66-ї окремої механізованої бригади.
«Противник періодично вдається до штурмів піхотними групами (від 3 до 5 осіб), пробує прорватися на броньованій техніці. Все частіше її помічаємо поруч з лінією зіткнення. Техніки у ворога достатньо, але без зайвої потреби росіяни не наближають її, тримають на відстані до якогось моменту. Хоча коли на ній їдуть у штурм — то з розрахунком, що пролетять через наші піхотні позиції й висадять солдат в тилах», — зауважує військовослужбовець.
Для спроб на цьому напрямку росіяни регулярно використовують техніку. Подібні маневри спостерігалися ще з осені 2025 року, відколи почалися перші тумани та дощова погода. Влітку ж, наприклад, її вдавалося фіксувати досить далеко від лінії зіткнення. Зараз же росіяни продовжують її задіювати, але здебільшого під час снігопадів.
Нашим дронам за такої погоди тяжко літати — навіть коли батарея заряджена, а зв’язок не «давиться», сніг налипає на БпЛА. Через це доводиться повертати його «додому». Для російських операторів це аналогічно тяжкі погодні умови, проте зважаючи на кількість дронів на оптоволокні, яку вони мають, економії в засобах з їх боку не спостерігається. Стабільно важка ситуація і з наземними дронами: коли ворог помічає робота — атакує.
Авіація на Лиманському напрямку — теж не рідкість, як і артилерія.
За словами військових оглядачів, на сьогодні окупанти намагаються прориватися до району центрального кладовища північніше Лимана, паралельно чіпляючись за приватну забудову. Сіра зона на тому відтинку поступово розповзається. Росіяни пробують видавити підрозділи СОУ з полів і посадок, діючи хвилями дрібних груп. За Озерне та Закітне бої не вщухають — жодна зі сторін не має вирішальної переваги, йде жорстке перетирання.
Через морози кількість «піших» штурмів зменшилася, але коли погода дозволяє - це повністю «перекривають» дрони: «вирізають» логістику, палять машини й накривають позиції обстрілами. Все перераховане — щоб не дати проводити ротації чи підвіз боєкомплектів і провізії. Тож основний акцент — все ж на знищенні логістики Сил оборони. Штурми — на другому місці за пріоритетністю.
Для наших піхотинців погода також ускладнила перебування на позиціях. Термін, який бійці вимушені проводити на лінії зіткнення, може сягати кількох місяців. А в умовах морозів постає нова проблема — як зігрітися в бліндажах, коли викривати себе надмірним теплом не можна. Доводиться використовувати грілки й теплі устілки, пити гарячий чай та їжу (її теж доводиться готувати в укриттях, але вкрай обережно — аби не «засвітити» джерело тепла у ворожий тепловізор).
У таких умовах проводити евакуації поранених і загиблих бійців складно. Тривалість порятунку зараз сягає кількох діб.
«Медичні протоколи передбачають значно менший час на евакуацію поранених з поля бою до стабілізаційного пункту, де їм нададуть першу допомогу. Тобто ми всіх намагаємось забрати й загалом це реально, але займає кілька днів», — каже Василь Денисюк.
Пресофіцер 66 ОМБр додає, що складнощів обороні Лиманського напрямку додає рельєф — зокрема, річка Сіверський Донець, через що логістика утруднена. Росіяни, розуміючи це, палять чи знищують будь-які потенційні можливості переправ.
«Лиманський напрямок вирізняється з-поміж інших ключових відтинків (порівняно з Куп’янським, Покровським чи Мирноградським тощо), бо у нас наразі не триває битва за ключові населені пункти. Вони під контролем Сил оборони. Але йде битва за рельєф і покращення тактичного положення за рахунок місцевості. У планах противника — вихід на рубежі річок Оскіл і Сіверський Донець, і захоплення лісів довкола Лимана та Святогірська. Вони для них привабливі, бо це вагомий маскуючий спосіб для того, хто займає тамтешні позиції. Зараз це ми», — пояснює військовослужбовець.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!