Минулого тижня світ став свідком важливої дипломатичної події: на Алясці відбулася перша зустріч президентів США та росії від початку повномасштабного вторгнення. Хоча проривів не сталося, дискусія про «мир заради територій» активізувалася, що викликало хвилю критики в Європі та занепокоєння в Києві. Тим часом на фронті точилися запеклі бої, де ЗСУ змогли переломити ситуацію на Покровському напрямку, локально відтіснивши ворога після російського прориву. Однак виклики для України лише зростають — як на полі бою, так і на дипломатичному фронті.
Саміт на Алясці, прорив на фронті та повернення з полону/ у колажі використані фото з відкритих джерел та скрин deepstatemap
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
15 серпня в США відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна на Алясці — перші прямі переговори за роки великої війни. Формальною метою зустрічі було знайти шляхи миру, але фактично Аляска стала майданчиком для лекцій з «історії від путіна» та демонстрації російських наративів на світовій арені.
Західні видання винесли зустріч на перші шпальти, проте ніхто не назвав її проривом. Експерти сходяться на думці: переговори радше відкрили «вікно можливостей» для торгу, ніж наблизили припинення війни.
Після зустрічі Трамп публічно озвучив ідею «великої угоди», що фактично передбачає українські територіальні поступки. Це чіткий сигнал про зсув дискусії в бік вимог москви. Конкретних рішень не ухвалено, але загроза «миру за рахунок України» знову стала реальною.
Путін наполягав на виведенні українських військ із Донецька та Луганська, а також на «замороженні» нинішньої лінії фронту в Херсонській і Запорізькій областях. Україна ці вимоги категорично відкинула.
Європейські лідери відреагували стримано, заявивши про неприпустимість домовленостей за спиною Києва. Формальних санкційних поступок росії не відбулося, але для Кремля сам факт переговорів став проривом із міжнародної ізоляції. Символічним жестом було навіть ескортування літака путіна американськими винищувачами після зустрічі.
Аналітики застерігають: найближчі тижні будуть критичними для збереження єдності західної коаліції. Якщо Україна втратить підтримку в ключовому питанні — неприпустимості територіальних поступок — позиції Києва на фронті й за столом переговорів суттєво ослабнуть.
Очікується зустріч Трампа із Зеленським на початку наступного тижня, яка стане тестом на стійкість американсько-українського партнерства.
Поки на Алясці обговорювали мир, на Донбасі тривали одні з найзапекліших боїв за останні місяці. Напередодні саміту росіяни здійснили масштабний прорив у районі Добропілля, що стало інформаційним тиском на Київ і його партнерів.
Російські війська зуміли прорвати оборону ЗСУ та просунутися приблизно на 15 км, перерізавши дорогу Добропілля — Краматорськ. Це створило загрозу центральній частині фронту на Донеччині.
Українське командування оперативно перекинуло підкріплення, ввело резерви та зупинило просування ворога. Після контратак ЗСУ вдалося відновити контроль над ключовою лінією «Новий Донбас».
Головне завдання зараз — закріпити успіх і закрити прогалини в обороні, особливо в протитанкових ровах. Росіяни можуть спробувати повторити наступ, використовуючи ті самі напрямки.
Місто Покровськ очищене від диверсійних груп та залишків ворога силами 7-го корпусу ДШВ і суміжних підрозділів. Однак ситуація залишається напруженою, пересування в місті суттєво обмежене.
Бої на Покровському напрямку спричинили гуманітарну кризу. Кількість заявок на евакуацію зросла в п’ять разів, але місць у шелтерах бракує навіть для ВПО з найбільш небезпечних зон.
Евакуація з Покровська та Костянтинівки ускладнена — російські дрони контролюють ці населені пункти, а швидкість ураження рухомих цілей становить менш як 30 секунд. У людей практично немає шансів дістатися до укриттів у разі атаки.
На тлі обстрілів і масової евакуації влада Добропілля оголосила про намір відремонтувати дорогу за понад 10 млн грн. Закупівля викликала запитання щодо доцільності витрат у зоні активних бойових дій та реальної можливості виконати роботи.
На Донеччині правоохоронці викрили масштабні махінації з держзакупівлями та виплатами. Замість допомоги армії та цивільним фігуранти працювали на власну кишеню. Підозри оголошено 20 посадовцям та підприємцям.
Ще однією важливою подією тижня став новий обмін полоненими між Україною та росією. Додому повернулися 33 військових та 51 цивільний. Наймолодшому звільненому — 26 років, найстаршому — 74. Останні сім років він провів у російській в’язниці.
Із серпня у Реєстрі збитків з’явилася нова категорія заяв — для власників нерухомості на тимчасово окупованих територіях, які втратили доступ до свого майна (категорія A3.6). Це важливий крок для захисту прав українців, які залишилися без житла через війну.
Минулого тижня Україна одночасно протистояла викликам на полі бою та в дипломатичній площині. Успіхи ЗСУ на Покровському напрямку доводять здатність армії переламати ситуацію навіть після серйозних загроз. Але одночасно дипломатичний фронт залишається не менш небезпечним: будь-яка спроба нав’язати «мир за рахунок України» може звести нанівець жертви, понесені за роки війни.
Попереду — критичні дні, коли вирішуватиметься не лише доля окремих міст, а й загальна траєкторія війни та майбутнє української державності.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!