Забезпечити стійкість та сталість розвитку: як місцеві активісти зміцнюють громади на сході України
ГО «Взаємодія-Плюс» організувала грантовий конкурс для організацій громадянського суспільства, які впроваджували проєкти на території відібраних цільових громад Донеччини та Луганщини у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.
Проєкти реалізовувались на таких територіях: у Донецькій області — Бахмутської, Верхньоторецької, Волноваської, Вугледарської, Добропільської, Дружківської, Красногорівської, Курахівської, Мар’їнської, Сіверської, Соледарської, Торецької міських рад, Великоновосілківської, Званівської, Ольгинської, Очеретинської, Первомайської, Хлібодарівської селищних рад;
у Луганській області — Гірської, Золотівської, Кремінської, Попаснянської, Рубіжанської, Сєвєродонецької, Щастинської міських рад, Біловодської, Білолуцької, Білокуракинської, Красноріченської, Марківської, Міловської, Новоайдарської, Станично-Луганської, Троїцької, селищних рад, Кам’янської, Красноталівської, Лозно-Олександрівської, Нижньодуванської, Нижньотеплівської, Привільської, Широківської сільських рад.
ЧИТАЙТЕ: Революція проти пластику: у Гірському громадськість почала боротьбу за чисте місто
Загалом 110 проєктів громадських організацій було підтримано за вісьмома напрямам: 1. Залучення громадян до процесу прийняття рішень щодо організації та якості місцевих послуг; 2. Сприяння реалізації місцевих стратегічних планів у сфері місцевого економічного розвитку; 3. Підтримка антикорупційного моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування; 4. Заохочення участі мешканців громад на місцевому рівні та сприяння відкритості і підзвітності органів місцевої влади; 5. Реалізація ґендерно чутливих та впровадження ґрунтованих на правах людини проєктів; 6. Реалізація ініціатив, спрямованих на захист довкілля; 7. Підтримка діючих та створення нових консультаційних бюро для громадян (КБГ), а також формування мережі КБГ; 8. Реалізація проєктів, спрямованих на організацію та здійснення пацієнтського контролю якості медичних послуг.
Які з них виявилися найбільш ефективними, який вплив мали на цільові громади, та в чому формула успіху реалізації того чи іншого проєкту — дізнавалися журналісти «Вчасно».
«Громадські активісти йдуть туди, де болить»
Напрям заохочення участі мешканців громади на місцевому рівні та сприяння відкритості й підзвітності органів місцевої влади відгукнувся багатьом активістам. Тут передбачались проєкти, які мали на меті надати місцевим мешканцям повний перелік інструментів громадського контролю та участі. Натомість органи місцевого самоврядування мали можливість ознайомитись із кращими практиками підзвітності, прозорості та доброчесності.
Координаторка грантового конкурсу та директорка проєктного офісу громадської організації «Взаємодія-Плюс» Лариса Самосьонок зазначає, що громадські активісти часто йдуть туди, де болить найбільше:
Координаторка грантового конкурсу та директорка проєктного офісу громадської організації «Взаємодія-Плюс» Лариса Самосьонок«Коли громада вважає, що влада не стовідсотково відкрита, приміром, їй не вистачає прозорості, або ж громада недостатньо обізнана про дії та рішення місцевої влади — актуалізується потреба здійснювати такі проєкти».
Не менш активно подавали проєкти й на екологічний напрям, приміром, з комплексного підходу до управління твердими побутовими відходами у громадах. Проблема збереження навколишнього середовища релевантна, як ніколи раніше, адже потребує системного та сталого підходу. Багато громадських організацій у своїх проєктах прагнули підтримати стратегії економічного розвитку громад, сприяти розвитку локального бізнесу тощо.
ЧИТАЙТЕ: Покращуючи надання медичних послуг: історія проєкту для громад Луганщини
Загалом, за словами пані Лариси, кожен напрям конкурсу охопив багато цікавих ідей. До прикладу, активісти запропонували відобразити онлайн всю інфраструктуру міста, яка надає послуги населенню, і пілотували свій проєкт у Волновасі, що на Донеччині. Ідея полягала в тому, щоб місцеві жителі могли залишити свої відгуки навіть про школи, громадські місця чи бібліотеки.
«Спочатку проєкт націлювався на інфраструктурні об’єкти надання соціальних послуг, однак у процесі розширився і відтепер громада має сайт, на якому жителі можуть переглянути та позначити заклад, який подобається чи ні і прокоментувати. Мати зручний спосіб зворотного зв’язку стало для мешканців відкриттям», — розповіла пані Лариса.
Забезпечити стійкість та сталість розвитку громад — основна мета проєктів
Спеціаліст з територіального об’єднання Програми ООН із відновлення та розбудови миру Дмитро Курочка розповів, що в першу чергу прагнули підтримати ті проєкти, які забезпечували сталість, щоб досягнути не точкових, а системних змін у громадах.
Спеціаліст з територіального об’єднання Програми ООН із відновлення та розбудови миру Дмитро Курочка «Стійкість та сталість означають набагато більше, ніж просто трендові слова. Ця концепція дозволяє нам рухатись вперед та досягати більших результатів. Ми раді підтримувати ті проєкти, які побудовані на ідеї стійкості чи-то в охороні навколишнього середовища, чи в соціальному та економічному розвиткові», — говорить пан Дмитро.
Важливо, щоб ініціативи громадських організацій продовжували існувати навіть після завершення всіх запланованих заходів. Багато організацій демонструють бажання продовжувати розвивати проєкти і надалі. Деякі вже активно шукають фінансування і за межами грантової підтримки.
«Крім того, співпраця за проєктами обов’язково мала базуватися на партнерських взаємовідносинах між органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, тож ми впевнено можемо сказати, що всі проєкти активно підтримуватись органами місцевого самоврядування, а, отже, більшість ініціатив продовжать існувати і надалі», — додав пан Дмитро.
Тому ще одним результатом грантового конкурсу є налагодження зв’язку та діалогу між громадськістю та органами місцевого самоврядування.
Пані Лариса зазначає, що багато громадських діячів та активістів часто мають інноваційні та захоплюючі ідеї і не завжди думають про те, що проєкт — це насправді ще й фінансово-господарська діяльність.
«Треба знати бухгалтерський облік, вміти проводити закупівлі, планувати і розпоряджатися наявними ресурсами, бути готовими до регулярного моніторингу та оцінювання. Формула успіху проєкту полягає у розумінні відповідальності та підзвітності громадської організації», - каже пані Лариса.
Утім, найбільшим викликом грантового конкурсу стала пандемія COVID-19, яка насправді вплинула на життя багатьох людей, зокрема і на терміни реалізації проєктів.
Громадським організаціям Донеччини та Луганщини також довелося адаптуватися до нових умов та реалій. Практично кожен запланований захід змінював свій формат на онлайн або замінювався іншим видом діяльності.
«В окремих випадках, якщо заходи відбувалися офлайн, то з обов’язковим дотриманням карантинних обмежень і санітарних вимог: маски, дезінфектори, дистанціювання. Пандемія COVID-19 безумовно вплинула на процес реалізації проєктів, однак усі учасники конкурсу впоралися з цими викликами і це — найголовніше», — підсумовує пан Дмитро.
Грантовий конкурс для організацій громадянського суспільства організовано ГО «Взаємодія-Плюс» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.