Позиції росіян — за 6−8 кілометрів до Лимана, який обороняють Сили оборони. Це дає окупантам можливість полювати FPV-дронами на піших цивільних та військовослужбовців, а також будь-які автомобілі, впливаючи цим на логістику й підтримку позицій СОУ.
Фото: 66 ОМБр
Протягом останнього року Лиман, звільнений від окупантів у 2022, особливо сильно потерпає від російських атак та обстрілів. Росіяни не нехтують прицільними ударами авіабомб по цивільних, яких нібито «звільняють», як це сталося у Яровій. Подібних випадків немало й вони регулярні ще з літа минулого року. Проте відносно нове «оновлення» на напрямку — застосування FPV-дронів, зауважує в коментарі «Вчасно» Василь Денисюк, молодший сержант 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
«З лютого по березень фіксувалися перші випадки, коли російські дрони залітали в Лиман. Від цього страждають насамперед цивільні, хоча першочергова мета — перерізати нашу логістику, знищити місця дислокації наших бійців. Проте коли оператор не бачить таких цілей — ніхто не повертає FPV назад. Тож дрон скеровують у цивільних, яких помічають на вулиці», — зауважує військовослужбовець.
З початком календарної осені тактика росіян не змінилася, оскільки погода та наявність «зеленки» дозволяють окупантам переховуватись у ній. Ті просування та просочування, які відбуваються на напрямку, аналогічні й іншим відтинкам, де малі ворожі групи накопичуються впритул до позицій СОУ чи намагаються їх обходити, аби не атакувати в зайве. Проте зараз окупанти намагаються дійти до позицій операторів дронів та мінометників, які формують наступну після піхоти лінію оборони.
«Операторам вогневих засобів тепер доводиться постійно вправлятися й відточувати навички стрілецького бою. За новою тактикою росіян, вони часто підходять впритул і їх штурмують. Тому часом стрілецькі бої відбуваються на позиціях мінометників чи операторів дронів, хоча російські ДРГ намагаються знищити ще на підході до ЛБЗ», — пояснює Василь Денисюк.
Окупанти продовжують спроби контролювати дронами лінію бойового зіткнення на Лиманщині. Через це заїхати на пікапі чи бронетехніці на позиції неможливо, але логістика Сил оборони «жива», наголошує військовослужбовець 66 бригади. Зокрема, навіть на трасі Слов’янськ-Ізюм, яка вважається «простріляною» дронами, можливо проїхати, оскільки ураження автівок не має системного характеру. Хоча такий проїзд і справді ризиковий. Однак якщо траса буде перерізана чи контрольована росіянами — це максимально негативно позначиться на обороні всієї Донецької області.
Зокрема, саме завдяки цьому харківська наступальна операція була успішною — оскільки логістику окупантів перерізали Сили оборони, внаслідок чого тим довелося фактично тікати, лишившись без БК та провізії. Аналогічний контроль сьогодні намагаються встановити й росіяни. Тому однією з найбільш пріоритетних завдань є виявлення точок злету ворожих дронів та ліквідація операторів.
«В якийсь момент з’явився досить тривожний для нас дзвіночок — коли командування рф відправляло пілотів на передові позиції, практично на „нуль“. Це робиться для того, щоб дрони могли залітати якомога глибше в тил. Чому це тривожить? Бо росіяни абсолютно не бережуть своїх пілотів. Тобто їх настільки багато, що вони не бачать сенсу зберігати життя операторам дронів», — пояснює Василь Денисюк.
Фото: 66 ОМБр
Щоденно населені пункти Лиманської громади, де досі лишаються люди, атакують кілька десятків керованих авіабомб та сотні дронів. Така насиченість вибухівки у повітрі зачіпає й цивільних. А в умовах, коли в радіусі десятка кілометрів не лишається працюючих медзакладів, людям доводиться звертатися за допомогою до військових медиків. І це накладає відчутний відбиток на їх навантаженні. Зокрема, 9 вересня, коли росіяни скерували авіабомбу по цивільних, що отримувати пенсії, десятки поранених ледь не співпали по часу з евакуацією поранених військовослужбовців. Тоді на стабпункт лише за перші 30 хвилин після авіаудару привезли понад 19 цивільних. Більшість поранень — середнього та важкого ступенів складності, «легких» серед них не було. Щоб передати потерпілих до лікарень, медики на стабпункті стабілізували кожного пораненого.
Тож якби ці дві «хвилі» підвезень 300-х відбулися одночасно, це могло стати серйозним викликом.
«Така кількість поранених — не лише військових, а й цивільних — виснажує. Крім того, наявність цивільних на лінії зіткнення знижує можливості для маневрів. Щонайменше ми не можемо знати, наскільки мешканці населеного пункту проукраїнські чи проросійські, й чи не наводять вони на нас ворожі вогневі засоби. Бо в місцях, де перебувають наші бійці, для цього достатньо кількох хвилин. Тож інколи місцеві викликають підозри», — зауважує Василь Денисюк.
Крім того, є ще один вагомий момент, який впливає на оборону напрямку — те, що на територіях, які раніше захопили росіяни, також лишалися цивільні. І саме ними вояки рф прикриваються, свідомо використовуючи людей, як живий щит.
«Коли населені пункти переходять під контроль противника, то цивільними, які там лишилися, росіяни прикриваються. Вони заселяються в будинки, де живуть дідусі, бабусі, сім'ї тощо. А ми не будемо застосовувати свої засоби ураження по такому будинку, де живуть цивільні. Навіть якщо знаємо, що там перебувають і ворожі війська», — каже військовослужбовець.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!