25 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку загинув воїн ЗСУ, журналіст-розслідувач редакції «Вчасно» Олександр Цахнів.
Два роки тому у цей день редакція «Вчасно» отримала звістку про загибель під час бойового завдання свого друга та колеги, журналіста Олександра Цахніва, який добровільно став на захист України у 2022 році. Справжній патріот країни загинув на Бахмутському напрямку.
Час йде, але біль втрати та пам’ять про цю надзвичайну, талановиту людину залишається з нами. Олександр мав гостре відчуття справедливості, вміння знаходити та аналізувати факти. Присвятив своє життя боротьбі за демократичні цінності на Донеччині та в Україні. У пам’ять про Олександра, щоб продовжити його справу, рік тому ми відновили розвиток антикорупційного напрямку. Але ми не знайшли спокою після цього, адже фігуранти його розслідувань досі не покарані та продовжують під час війни заробляти на схемах державних тендерів у Донецькій області.
Олександр Цахнів родом з міста Селидове на Донеччині. Ще до війни прагнення змінити життя на краще привело його у громадський сектор — так хлопець став одним з координаторів всеукраїнського руху «Сильні громади». Проводив багато заходів, які були спрямовані на боротьбу з корупцією, несправедливістю та на розвиток демократії. Олександр був людиною, яка всіх об'єднувала у Селидовому та вела за собою. Тоді він почав проводити моніторинги дій місцевої влади та перші антикорупційні розслідування.
У 2017 році Олександр зробив дуже гучні розслідування щодо кричущої корупції на держпідприємстві «Селидіввугілля», яке закупало м’ясо по 4 тисячі грн за кілограм, та воду по 588 грн за літр. Це привернуло увагу правоохоронців, але з того часу вугільне підприємство все одно постійно потрапляло у корупційні скандали, було фігурантом журналістських та правоохоронних розслідувань.
Корупція на держпідприємстві «Селидіввугілля» весь час «квітла» та збагачувала керівників та сумнівних підрядників аж до самої окупації міста Селидове.
З 2018 року Олександр Цахнів приєднався до журналістів незалежної редакції «Вчасно». Саме тут повністю розкрився його талант розслідувача. Про що саме писав Олександр? І як справи сьогодні у тих, хто був фігурантом його статей?
Безліч розслідувань та гучних статей Олександра Цахніва стосувалися дій Покровської міськради, якою керував Руслан Требушкін. Тоді «схеми» з бюджетними грошима стали системним явищем. Підряди та бюджетні гроші віддавалися фірмам та друзям мера міста. Так мільйони гривень витрачалися на збагачення мера та коло його спілкування.
Олександр слідкував та аналізував хід реконструкції Центру надання адміністративних послуг у центрі Покровська. Це було важливо, адже джерелом фінансування були державний та місцевий бюджети. Аналізуючи тендери журналіст з’ясував, що цим проєктом займалися підрядники з кола Требушкіна.
Цей довгобуд витягнув понад 50 мільйонів грн бюджетних коштів, але так і не був завершений. У 2019 році через зниклі будівельні матеріали міська рада Покровська завдала збитків державі на суму в майже 3 мільйони гривень та потрапила в поле зору правоохоронців, які почали кримінальне розслідування.
Також завдяки розслідуванням Олександра, аудиторія дізнавалася скільки мільйонів гривень Покровська міськрада під керівництвом Требушкіна виділяла на концерти співачки Валевської, з якою у дружніх стосунках був мер, на ремонти доріг, які вже через місяць знову розсипалися, на відновлення інфраструктури, яке так і не було завершено. І по деяких справах були відкриті кримінальні впровадження.
Жодного разу Требушкін так і не поніс відповідальності за свої схеми, хоча він є фігурантом антикорупційних розслідувань.
Де сьогодні Требушкін? Ще у 2022 році мер прифронтового Покровська після створення ВЦА залишився без повноважень і лише формально є керівником міста. Але він не залишився поряд з мешканцями Покровська у скрутний час, не допомагав їм, та й взагалі якимось чином не брав участі у боротьбі українців з російськими окупантами. Натомість незрозуміло як під час воєнного стану чиновник опинився за кордоном і сьогодні записує звідти відео в унісон російській пропаганді.
Продовжуючи справу Олександра Цахніва, журналісти «Вчасно» дослідили, що підрядники, які можливо мають зв’язки з Требушкіним продовжують досі заробляти мільйони на тендерах у Донецькій області. Наприклад, у 2024 році фірма ТОВ «Юніонтрансбілдінг», яку пов’язують з Требушкіним отримала 8,7 мільйона гривень на ремонт доріг. У цьому ж році цьому підряднику влада Мирнограда замовила на 12 мільйонів замовила будівництво кладовища — і це тоді, коли лінія фронту активно рухалася у бік міста.
Діяльність цієї державної структури продовж кількох років до 2022 року викликала багато запитань у журналістів, громадськості та правоохоронців. Проводив свої розслідування щодо цієї структури й Олександр Цахнів.
На той час Департаментом керував Юрій Винокуров. У липні 2020 року НАБУ навіть повідомило про підозру безпосередньо директору департаменту капітального будівництва Донецької ОДА у розкраданні 2,87 млн грн. За інформацією слідчих, підозрюваний безпідставно прийняв виконані роботи зі зведення бліндажів на території проведення ООС у Донецькій області, що не відповідали проєктній документації на їх будівництво. Одним словом, фортифікації було неможливо використовувати за військовим призначенням.
Ця структура не могла не привернути уваги розслідувача. Наприклад, неодноразово Олександр підіймав тему реконструкції опорної школи у рідному Селидовому. У 2020 році Департамент капбудівництва ДонОДА віддав ПП «ДОНБАС БУДІНДУСТРІЯ СЕРВІС» 39,5 мільйонів гривень за довгобуд, який підрядник мав здати в експлуатацію ще два роки тому — опорну школу в Селидовому. При цьому фірма вела реконструкцію з 2017 року і постійно отримувала мільйони за це. Тобто станом на 2020 рік загальна вартість робіт досягла вже 63,5 млн грн. При цьому підрядник вже мав заборону Антимонопольного комітету брати участь в торгах.
Також Олександр розслідував будівництво нового басейну у Краматорську, яке у 2016 році почав Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації.
Побудувати плавальний комплекс планували орієнтовно за 39 млн грн та лише за рік. Проте, станом на 2024-й басейн досі не введено в експлуатацію. Загалом, щодо недобудованого басейну у системі публічних закупівель Prozorro міститься 10 закупівель, а фінальна вартість складає понад 94 млн грн, різні нагляди, експертизи та коригування кошторисної документації - 1 млн 418 тис. 479 грн 20 коп.
Окрім тривалого та коштовного будівництва басейн відзначився згаданими вже вище підрядниками, які не тільки стали улюбленцями влади Донецької області, а й встигли обрости кримінальними справами.
А ось ще кілька, але далеко не всі сумнівні історії щодо витрачання бюджетних коштів Департаментом капітального будівництва ДонОДА:
✔На Донеччині одіозна фірма з оточення Януковича продовжує отримувати багатомільйонні підряди
✔На Донеччині другий рік діти ходять у школу з дірявим дахом
✔ Урочисто відкрили, але ремонт триває: чергові мільйони на опорну школу в Новогродівці
Як сьогодні справи у Департаменту капбудівництва Донецької ОДА? Після повномасштабного вторгнення росії в Україну фінансова спроможність структури стала значно меншою. Зрозуміло, що поки немає великих проєктів. Але потужне освоєння бюджетних грошей очікується після завершення бойових дій у регіоні.
Тим часом у лютому 2024 року Юрія Винокурова, який з 2014 року очолював Департамент, призначили на посаду першим заступником голови Донецької ОДА.
Щодо підрядників, з якими до 2022 року працював Департамент капбудівництва: деякі сьогодні зупинили свою діяльність, а деякі продовжують брати участь у тендерах прифронтової Донеччини. Наприклад, та ж ТОВ «Юніонтрансбілдінг», про яку ми писали вище.
Скрин з сайту Донецької ОДА
Екологічний «злив» бюджетних коштів з 2014 року на Донеччині відбувався достатньо активно. І знову ж таки про це писало багато ЗМІ, у тому числі і «Вчасно». Громадськість та журналісти мали багато запитань до керівника департаменту Сергія Натруса.
Увага нашого розслідувача Олександра Цахніва була прикута до багатьох проєктів цього департаменту. Один з найбільш скандальних — реконструкція саду Бернацького у Краматорську. Це був нескінченний потік мільйонів грошей не зрозуміло куди. У 2021 році Олександр з’ясував, що на цьому проєкті зароблять підрядники колишніх «регіоналів» та соратників Януковича.
«Ми пам’ятаємо, як Саша працював над цим розслідуванням, — згадують колеги Олександра по редакції. — Він годинами малював схеми у своєму блокноті, потім шукав нові факти причетності „регіоналів“ до цього проєкту і знову починав щось креслити. Це тривало днями. Він був максимально зосереджений на цьому розслідуванні. А одного дня він нас приголомшив своїм висновком — соратники Януковича досі заробляють на тендерах».
Станом на кінець 2020-го року на реконструкцію парку витратили близько 158 мільйонів гривень. Таку цифру журналістам «Вчасно» назвали замовники робіт у відповідь на запит. Проте сума контрактів, що їх уклали на роботи в парку, станом на кінець 2020-го, за нашими підрахунками, складала близько 290 мільйонів гривень.
Не тільки парком Бернацького була прикута наша увага до діяльності Департаменту екології. Програмою поводження з відходами в Донецькій області до 2020 року передбачалося побудувати аж 14 сміттєпереробних станцій в області. Вартість однієї за планом мала бути у межах 12−15 млн грн, а загальна вартість проєкту — 187 млн грн. Натомість до 2021 року були проведені тендери з будівництва тільки трьох станцій. І тоді їх вартість зросла в 5−8 разів.
На будівництво найдорожчої зі станцій, що в Олександрівському районі, за два роки з екологічного фонду було сплачено попередньому підрядникові понад 30 млн грн. Але за ці гроші нічого не було зроблено.
Підряди дісталися пов’язаним між собою фірмам. Деякі з них — відверті «улюбленці» чиновників ДонОДА, і за ними стелиться шлейф із кримінальних проваджень і санкцій Антимонопольного комітету.
✔ На Донеччині чиновники віддадуть 97 млн грн одіозній фірмі за будівництво сортувальної станції
✔ На Донеччині пов’язані фірми розіграли тендер на будівництво сміттєпереробної станції за 66,6 млн грн
✔ На Донеччині сумнівний підрядник отримає з бюджету майже 60 млн грн на будівництво сортувальної станції
Зазначимо, що і це не останній «факап» Департаменту екології та природних ресурсів, про які писав журналіст Олександр Цахнів. Він знаходив інформацію щодо багатьох сумнівних тендерів. Це привертало увагу правоохоронців, які також починали розслідування.
Лише за три роки до 2019 рік Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА уклав договорів більш ніж на 700 млн грн, віддаючи перевагу під час тендерів сумнівним фірмам. Як наслідок — численні кримінальні провадження та купа запитань від громадськості щодо якості робіт, чесності конкурентних торгів та доцільності використання коштів екологічного фонду.
✔Новий біозавод на Донеччині: прихована технологія та можлива загроза історичній спадщині
✔ Можлива розтрата коштів: на Донеччині розслідують поставку систем моніторингу якості повітря
✔ Новий біозавод на Донеччині: прихована технологія та можлива загроза історичній спадщині
✔ 11 «друзів» Натруса або Що чистить Департамент екології ДонОДА: довкілля чи бюджет?
Взагалі, розслідування щодо використання бюджетних грошей на екологію — одні з найбільш складних, адже саме тут важко перевірити витрати фінансів. Тому все це потребувало від нашого журналіста не лише таланту, а й сил та часу.
«Робота для Саші не закінчувалася о 17.00, зазвичай він приїжджав додому і ночами її продовжував, досліджував зв`язки, розбирав заплутані схеми — згадують колеги журналіста. — Він ніколи не заспокоювався, поки не закінчить пошук відповідей на усі питання. І кожне розслідування забирало дуже багато енергії та здоров’я. Як наслідок, він завжди носив з собою ліки. Але це його не зупиняло. Ми завжди із захопленням спостерігали за його цілеспрямованістю у роботі».
Олександр Цахнів у редакціїї «Вчасно»
Як сьогодні справи у Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА? Діяльність цієї «золотої жили» була значна загальмована після лютого 2022 року. Керівником Департаменту досі залишається Сергій Натрус.
Продовжуючи справу Олександра Цахніва, журналісти «Вчасно» тримають у полі зору діяльність обласних екологів. Отже, ми з’ясували, що Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА під час війни спрямовує мільйони гривень на програму «Екологічними стежками рідної України», що має на меті оздоровлення та підтримку дітей із прифронтових громад. Проте за благородною ідеєю — подорожами та екопросвітою — ховаються ті самі підрядники, формальна конкуренція та мільйони гривень, що роками освоюються одними й тими ж структурами. Наприкінці жовтня 2024 департамент оголосив відкриті торги на закупівлю послуг з організації заходів для пропаганди охорони природи за понад 4 млн грн.
У 2023 році на екологічні екскурсії повалили скарги людей, а Державна аудиторська служба виявила порушення у закупівлі. Одні громадяни зазначали, що екологічні екскурсії під час повномасштабної війни — кримінал, а інші - скаржилися на завищену ціну. Пізніше Державна аудиторська служба розпочала моніторинг та виявила порушення. Отже, в обласних екологів все йде по тому ж колу.
По-перше, редакція «Вчасно» продовжує розвиток антикорупційних розслідувань та моніторинг витрат бюджетних коштів владою Донеччини. Для нас це справа честі - йти шляхом Олександра Цахніва та втілювати у життя його мрію про справжній розвиток демократії в Україні.
По-друге, ми розуміємо, що лише гучних викриттів недостатньо — необхідні реальні, відчутні зміни в законодавстві, судовій системі та роботі правоохоронних органів.
«Винні у корупції надто часто залишаються без покарання через низку причин, — пояснює юристка, розслідувачка Наталя Рижкова. — Законодавство досі містить численні лазівки, зокрема у сфері державних закупівель, що дозволяють уникати відповідальності. Правоохоронна система нерідко виявляється не просто неефективною, а й частиною корупційних схем. Бракує політичної волі боротися з цим явищем на системному рівні. Водночас закритість інформації, відсутність публічного контролю, а також вплив зв’язків і грошей на судові та слідчі процеси створюють сприятливі умови для безкарності».
Щоб змінити цю ситуацію, вважає юристка, необхідна глибока реформа правоохоронної та судової системи — з очищенням, забезпеченням незалежності та підзвітності. Важливо також посилити законодавство, зробити бюджетні витрати прозорими й відкритими для громадського контролю, підвищити рівень правової культури в суспільстві та активно впроваджувати міжнародні стандарти боротьби з корупцією.
«Лише тоді ми зможемо наблизитися до побудови суспільства, де справедливість стане реальністю, а не залишатиметься далекою мрією», — зауважує Наталя Рижкова.